Читать книгу «Теорія права і держави: Підручник.» онлайн.
• попередження - застосовується на стадії підготовки, ухвалення і введення в дію законів. Превентивні заходи щодо виникнення колізій: 1) прогнозування та планування нормотворчої діяльності; 2) вдосконалення законодавчої техніки; 3) проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів (узгодження їх з системою чинних актів); 4) систематизація законодавства;
• усунення - повне звільнення від колізій у процесі законодавчої діяльності, їх ліквідація. Способи усунення колізій: 1) скасування одного (або кількох) колізійних актів; 2) внесення змін у нормативно-правовий акт; 3) прийняття нової норми (або нормативно-правового акта); 4) судовий розгляд (визнання судом - Конституційним судом та адміністративними судами - нормативного акта таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили);
• подолання - тимчасове вирішення колізій із застосуванням визначеної правової норми, проте без остаточного зняття суперечностей між ними (колізія між нормами не зникає). Способи подолання колізій:
1) використання колізійних норм (норм-арбітрів);
2) тлумачення законодавчих актів, особливо коли вибір між нормами неможливо зробити на підставі колізійних норм;
3) застосування загальних правил подолання колізій: темпоральної (часової), ієрархічної (субординаційної), змістової, змішаної.
Види колізій в законодавстві і загальні правила їх подолання:
1. Темпоральна (часова) колізія - виникає внаслідок введення в дію в різний час двох і більше нормативних актів одного рівня з того ж самого питання, які мають розбіжності (колізія між законом і законом, указом і указом та ін.). Для її подолання необхідно керуватися принципом: наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх. Винятком є норми: 1) про зворотну силу закону; 2) про переживання закону;
2. Ієрархічна (субординаційна) колізія - виникає унаслідок введення в дію суперечних один одному нормативно-правових актів з того ж самого питання різними ієрархічно супідрядними державними органами. Правилом подолання цієї колізії слугує принцип: у разі розбіжностей нормативно-правових актів з того ж самого питання застосовуються норми того акта, що має більш високу юридичну силу;
3. Змістовна (сутнісна) колізія - виникає внаслідок введення в дію загальних і спеціальних (виняткових) актів, коли норма одного акта суперечить нормі іншого акта через частковий збіг обсягів їх регулювання, викликаний специфікою суспільних відносин. Для подолання цієї колізії необхідно керуватись принципом: норма спеціального (виняткового) акта скасовує дію норми загального акта, за умови, що спеціальний акт формально не відмінений.
Можливі змішані колізії двох видів: 1) збіг темпоральної і змістовної колізій, що виникає внаслідок введення в дію загальної норми пізніше від спеціальної тим самим державним органом; 2) збіг ієрархічної і змістовної колізій, що виникає внаслідок введення в дію загальної і спеціальної (або виняткової) норм, які містяться в актах різної юридичної сили, за умови, що нижчий за ієрархією орган уповноважений видавати спеціальні (або виняткові) норми. Правила подолання змішаних колізій - керуватись принципом: спеціальна норма має перевагу перед загальною, яка введена в дію після неї. Якщо нижчий за ієрархією орган не уповноважений видавати спеціальні (або виняткові) норми, діє загальна норма.
Варто враховувати й наявність нормативно-правової конкуренції, яка полягає в синхронній дії приписів кількох нормативно- правових актів, що регулюють однорідні суспільні відносини.
Типові конкуренції між приписами актів різної юридичної сили та типові способи їх вирішення:
а) між приписами конституції й інших нормативно-правових актів - перевагу мають приписи конституції як основного закону вищої юридичної сили, прямої дії, застосовуваної на всій території держави;
б) між приписами законів і підзаконних актів - перевагу мають приписи законів як нормативно-правових актів, що наділені верховенством і вищою юридичною силою;
в) між приписами нормативно-правових актів федерації і суб’єктів федерації; між приписами актів унітарної держави і її автономних утворень - перевагу мають приписи загальнодержавних актів;
г) між приписами нормативно-правових актів і міжнародних договорів, ратифікованих парламентом,- перевагу мають приписи міжнародних договорів.
Певні колізійні ситуації в законодавстві України та конкуренції між приписами нормативно-правових актів можуть припинити своє існування разом з ухваленням Закону України «Про нормативно- правові акти».
Розділ 21. ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА
§ 1. Поняття та об’єктивна необхідність тлумачення норм права
Тлумачення норм права (інтерпретація норм права) - інтелектуально-вольова пізнавальна діяльність, що полягає у встановленні точного змісту (смислу) норм права і здійснюється за допомогою певних способів (прийомів) з метою правильного їх застосування та безпосередньої реалізації[60].
Етапи правотлумачної діяльності:
а) з ’ясування - розкриття змісту правових норм (їх окремих елементів) «для себе» з метою їх правильної реалізації і застосування (воно не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора і не має зовнішніх форм вираження: у «волі» інтерпретатора відбувається об’єднання «волі законодавця» і «волі закону»);
б) роз’яснення - розкриття змісту правових норм (їх окремих елементів) «для інших» з метою усунення неясності в його розумінні і забезпечення правильного застосування щодо тих обставин, на які вони розраховані. Іноді для правильного вирішення конкретної справи буває достатньо усвідомити зміст закону.
Структурні елементи системи тлумачення норм права:
1) об’єкт тлумачення - норма права, що виражена в приписах законів і підзаконних актів, нормативних договорів та інших форм права, а також у правоположеннях проектів нормативно- правових актів, які підготовлені до прийняття;
2) суб’єкт тлумачення - органи держави, посадові особи, громадські організації, окремі громадяни;
3) предмет тлумачення - зміст (смисл) тексту юридичного акта в цілому або його частини (статті, пункту, абзацу);
4) мета тлумачення - правильне й однакове розуміння норм права та правильне й однакове застосування і реалізація норм права.
Тлумачити норми права можуть усі, але лише тлумачна діяльність уповноважених суб’єктів права є правовою формою здійснення функцій держави разом з нормотворчою, правозастосовною, правоохоронною, контрольно-наглядовою тощо. У деяких уповноважених органів (наприклад, у Конституційного Суду України) тлумачення норм права є провідною функцією.
[60] Теорія тлумачення склалася ще в давньогрецькій юриспруденції за назвою «герменевтика» (від грец. hermeneutike - мистецтво тлумачення). Нині розвинулася юридична герменевтика як галузь знань філософії права.