Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Обережно з іменами! Бо як Бенке почує, з ким ти спілкуєшся по телефону, муситимеш терпіти її кепський гумор.

— Дякую за застереження. Де ти, в біса, був у суботу? Точно — не у тому «Трикутнику». І не вдома.

— Сталося дещо непередбачене, вибачай. Я намагався тобі зателефонувати, — збрехав Рат.

— Я три дні намагаюся тобі додзвонитися!

— Коли телефонуєш в Управління, краще не називатися. Ім’я «Бертольд Вайнерт» фігурує у справі Кремпіна. Якщо там дізнаються, що ми знайомі, у нас обох виникнуть проблеми.

— Гаразд. Повернімося до нашого термінового побачення. Чи перука тебе вже не цікавить?

— Звісно, цікавить. Саме тому я телефоную. — Рат подивився на годинник. — Можу я тобі привести цю штуку і щось про неї розповісти?

— Я скоро буду на прийомі у канцлера.

— Тоді завтра.

— Завтра ввечері. Раніше не вийде. У мене роботи по горло. І цього разу я моя доброта матиме ціну.

— Яку саме?

— Мені потрібна машина.

— На вечір?

— Включно з ранком четверга.

— Приходь і забирай. Разом із перукою.

— Я з Кохштрасе одразу до тебе. О восьмій?

— Згода.

— Начувайся, коли знову мене піддуриш.

— Не хвилюйся, таке більше не повториться! Слово честі! Інакше я впродовж місяця звертатимуся до тебе «ваша високосте».

— Що ж, цього разу ти здаєшся по-справжньому серйозним, — зареготав Вайнерт. — До речі, про серйозне. Я хотів тебе застерегти. Завтра з’явиться щось про Кремпіна. Вперше з його ім’ям. Просто вже неможливо було притримати.

— Головне, щоб у статті не фігурувало моє ім’я. Незалежно від того, хто питає: мене на Радіовежі не було.

— У неділю, — Голос Вайнерта пролунав так, ніби він посміхається. — Вчора ми побачили кілька чудових світлин мільйонного відвідувача Радіовежі. Дуже схожий на тебе. І симпатична дівчинка поруч із тобою! Нібито кіноактриса. Здається, варто пошукати у цих колах.

— Ви хочете опублікувати світлину?

— На разі не мертвий сезон, щоб друкувати геть часто все, але такий матеріал добре заповнює проміжки. І, звісно, туристичне бюро розіслало пресреліз разом із світлиною по всіх газетах. «Мільйонний відвідувач». Принаймні, це краще, ніж «сотий самогубець».

— Бертольде, це не жарти! Якщо ця картинка з’явиться у будь-якій газеті, і хтось із свідків з Радіовежі впізнає мене, я у халепі.

— Не варто аж так хвилюватися. Найімовірніше, це буде коротке текстове повідомлення без світлини. Якщо ніхто не розчовпає, що то за актриса на фото.

— Ніхто не зможе.

Рат повісив слухавку і доїв котлети й картопляний салат.

Поївши, він знову зняв слухавку. Йому б хотілося сьогодні ввечері випити з Паулем, але в «Ексельсіорі» сказали, що пан Віткамп знову вийшов.

— Тоді ми підемо самі, — сказав Рат Кірі, беручи її на шворку.