Лампочки над гримерним столиком відбивалися у його лисині на пів голови.
Актору було неприємно, що його бачать у такому вигляді. Він швидко потягнувся по шиньйон на столику і похапцем прилаштував його на голові. Тепер, з нормальною зачіскою, він був подібний до себе, яким Рат його знав. Проте він однаково не був схожий на героя чи кінозірку. І голос його теж лунав відповідно.
— Не могли дочекатися дозволу увійти? — зашипів він на інспектора.
— Ви носите перуку, — зауважив Рат, намагаючись зробити так, щоб його репліка пролунала мимохіть, — я цього не знав.
— Жодної перуки, тільки латочка з волоссям, — сказав Майснер. — Ніхто не знає. І я вас попереджаю вас! Якщо я коли-небудь прочитаю про це у пресі, я вважатиму вас особисто відповідальним!
— Не хвилюйся. Я вмію мовчати.
— Але ви, мабуть, не заради цього тут.
— Ні.
Рат поставив стілець так, щоб бачити обличчя Майснера у дзеркалі і зачепив шворку Кірі за ніжку.
— З вашого дозволу, я сяду, — сказав він, виймаючи з кишені пальта блокнот і олівець. — У мене є ще кілька питань до вас.
— Чому ви не могли поставити їх на тому тижні? Тоді це було б уже позаду!
— У поліції виникають нові запитання, пане Майснере, і вона також продовжує ставити ті ж таки старі. Ми знаємо, що ми цим діємо людям на нерви, але така наша робота.
— Гарна робота!
Рат опустив ручку на папір.
— Ви знову знімаєтеся, в іншому фільмі. З Евою Креґер, як бачу. Ви, здається, добре впоралися з утратою дружини.
— Життя триває, комісаре! «The show must go on»[46], як кажуть англійці. Маючи таке навантаження, як у мене, мусиш брати всю свою волю в кулак і рухатися далі, хоч би що сталося. У четвер похорон Бетті, повірте, мені буде непросто це витримати.
Актор постукав себе у груди вказівним пальцем:
— Ви хоч маєте уявлення, що там робиться?
— Ні, але я хотів би таке уявлення мати.
Майснер зиркнув на нього підозріливо.
— Чого ви хочете? — запитав він. — Ставте, нарешті, свої запитання і дайте мені спокій!
— Ваша дружина залишила вам солідну спадщину?
Майснер саркастично реготнув.
— Просто скажіть, що шукаєте мотив. Спадщину можете сміливо виключити! Бетті не дуже багато мені залишала. Можете поговорити з нотаріусом. Якби ви думали, що це мотив убивства, то Белман мав би вагоміші причини. Він дорого застрахував Бетті, тож її смерть фінансово йому оплатилася.
Рат зробив позначку у своєму блокноті — штрихову фігурку людини.
— Ще одне запитання, — мовив він, малюючи чоловічка, — як ваша дружина відкрила для себе янґтао?
— Що, перепрошую?
— Янґтао. — Рат звів очі на співрозмовника, залишивши фігурку недомальованою. — Китайський аґрус. Екзотичний фрукт.
— Я не знаю. Чому ви думаєте, що Бетті знала про нього?
— Це те, що ми знайшли у її шлунку, — пояснив Рат, повертаючись до свого малюнку.