Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— А я сподіваюся, що її власниця знайдеться бодай у понеділок.

— Але ж ви самі в це не вірите?

Рат відповів не відразу.

— Ні, — нарешті, похитав він головою. — Якщо судити з вигляду квартири, то навряд.

— Саме таку оцінку я передав Бьому. До речі, він страшенно засмучений тим, що ви не брали участь у цій розмові.

— А як ви йому пояснили?

— Ну, що ви, звісно, зайняті роботою.

— Якого штибу роботою?

— Перевіряєте оточення Фастре, розпитуєте, хто і де востаннє її бачив. Як зазвичай.

— Саме це ми зараз робитимемо. Я вже мав розмову з її продюсером — не дуже продуктивну. Але у нас є цілий список імен, які відділ розшуку зниклих осіб уже склав сьогодні вранці. Люди, які мали якісь контакти з Фастре тут, у столиці, або були якось зв’язані з нею. І ми послідовно їх перевіримо: коли і де вони востаннє бачили пані Фастре. Звичайні запитання.

— Я боюся, з нею щось сталося.

— Я теж так думаю, Ланґе, але це не врятує нас від неприємної рутинної роботи. Бьом бачить тут який-небудь зв’язок зі справою Франк?

— Ні, — похитав головою Ланґе. — Принаймні він сподівається, що такого немає. Він побоюється, якщо преса отримає більше матеріалу на підтвердження своєї історії про серійного вбивцю, у Берліні спалахне істерія, гірша, ніж у Дюссельдорфі.

— Якщо люди хочуть впадати в істерику, вони впадають в істерику. Навіть Ґеннат не міг нічого з цим вдіяти.

— Старший комісар Бьом укотре сказав мені, що ми маємо бути максимально стриманими у спілкуванні з пресою. За жодну ціну нічого не виносити на люди.

— Простіше сказати, ніж зробити. Це залежить не тільки від нас, і Бьом це має знати. Що він думає про нашу пропозицію обшукати всі порожні кінотеатри міста?

— Нічого. Занадто дорого, а також передчасно: тільки людей марно лякати, каже він. Ми не повинні перевіряти будь-які можливі зв’язки зі справою Франк, навпаки, ми маємо якнайшвидше знайти докази того, що існують дуже раціональні, зрозумілі пояснення для зникнення Фастре.

Рат неохоче похитав головою.

— Мій любий Ланґе, — сказав він, — на жаль, я не почув останньої твоєї фрази. Перш ніж ми переглянемо наш список, я зателефоную до відділу розшуку зниклих — вони мають перш за все з’ясувати, які кінотеатри зараз не працюють. Після цього оглянути їх зможуть своїми силами відповідні місцеві відділки поліції. Не так це дорого чи складно? А якщо преса про це не дізнається, ніхто марно й не налякається.

— Бьом нам голови повідриває.

— За свою голову не хвилюйтеся. Якщо він комусь відірве голову, то це мені.

Вона виснажена. Це втратило будь-який сенс.

Він має це скінчити.

Скільки днів вона тут? Він не знає.

Яка зараз може бути пора доби? Ранок? День? Вечір?

Чи це має ще якесь значення?

Час перестав існувати, вона приречена скніти у замкненому просторі, куди ніколи не проникає денне світло, незалежно від руху сонця.

Як дивовижно.

Він востаннє дає їй ін’єкцію, і вона дивиться на нього очима, сповненими глибокої вдячності. Вона не тільки звикла до цього, вона цього прагне. Незабаром вона випустить останні запаси своїх життєвих сил.

Відколи він забрав у неї фальшивий голос, між ними утворилося щось подібне до інтимної близькості. Вона подолала шок швидше, ніж перший, який він зміг зафільмувати тільки раз, перше ніж йому довелося її вибавляти.