— Значить, ти не знаєш?
— Що?
— Лікарі лише планують операцію. Виконують її роботи.
— Не може бути!
— Кажу тобі. Сам бачив. У Стокгольмі.
— А якщо потрібне негайне втручання лікаря?
— Не знаю… Здається, є якийсь засіб, за допомогою якого частково усуваються наслідки бетризації… на дуже короткий час. Той, що мені розповідав, не хотів сказати нічого конкретного. Боявся.
— Чого?
— Не знаю, Халь. Думаю, що вони зробили жахливу річ. Вони вбили в людині людину.
— Ну, це вже ти занадто, — тихо озвався я. — Кінець кінцем…
— Стривай. Адже це зовсім просто. Той, хто вбиває, готовий до того, що його й самого вб’ють, чи не так? Я мовчав.
— Треба, щоб людина могла рискувати. Усім. Ми можемо. Вони — ні. Тому вони так бояться нас.
— Жінки?
— Не лише жінки. Всі. Слухай… Він раптом сів.
— Що?
— Тобі дали гіпнагог?
— Гіпна… той апарат для навчання під час сну? Так.
— Ти користувався ним?! — майже скрикнув він.
— Ні… а в чому річ?…
— Твоє щастя. Кинь його в басейн.
— А що? Що це таке? Ти користувався ним?
— Ні. Щось мене спокусило, і я вислухав його не вві сні, хоч інструкція забороняє. Отже, ти нічого не знаєш!
Я теж сів.
— А що там таке?
Він похмуро дивився на мене.
— Патока! Ціла кондитерська, скажу тобі. Щоб ти був лагідний, щоб ти був чемний. Щоб ти мирився з будь-якими прикрощами. А якщо хтось тебе не розуміє або погано до тебе ставиться — жінка, наприклад, — то це твоя вина, а не її. Щонайвищим благом є суспільна рівновага, стабілізація і так далі і тому подібне — все це повторюється по сто разів. А висновок: жити тихо, писати мемуари, не для видання, а так, для себе, займатися спортом і самовдосконалюватися. Слухати старших.
— Це має замінити нам бетризацію, — пробурмотів я.
— Авжеж. Там ще була купа всякої всячини: що не можна ніколи вдаватися до сили або агресивного тону будь з ким, а вдарити когось — то вже справжня ганьба, навіть злочин, бо це часто призводить до страшного шоку. Битися не можна ні в якому разі, бо б’ються лише звірі, що…
— Стривай-но, — сказав я, — а якщо з заповідника втече дикий звір… Правда, вже немає диких звірів…
— Диких звірів немає, — сказав він, — але є роботи.