Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Сарака! - іронічно співчутливо мовив майор Нежердецький. - Леле, а яка ріжниця між партійним і безпартійним членом? Чому ти так ся трусив на парткомі? Будь консеквентним, далебі, тобі ж яйця не відрізали і «півня» з тебе не зробили, як резонно напоумив тебе товариш Довбач, пояснюючи певний огріх у діяльності парткому, невідворотний з точки зору складнощів ідеолоґічної борні і необхідности негайного реаґування на будь-який неґативний прояв з боку того чи иньшого члена партії чи його ухил від ґенеральної лінії, якщо його й не було? Де ліс рубають, там яйця ся чавлять і кондоми летять! Хвали свого Саваофа, радянську демократію і що наразі не 37-й рік! А то б не тільки без яєць ся залишив і кондомом зужитим - от і уся тобі ріжниця між партійним і безпартійним членом! І не мало б значення, де ти отримав високе звання комуніста, протираючи яйця, які тобі б відчикрижили, по кабінетах чи в забої, справедливо чи ні, теж значення немає, тому що сей процес необоротній.

- Ти обережніше з епітетами і не чіпай святе! - погрозливо проказав майор Бочонкін.

- Йон-йон-йон! - виставив поперед себе руки майор Нежердецький. - Я тебе, Ванику, розумію. Яйця для члена партії - це святе, тому що без яєць, який з нього член?

- Комісаре, в Скотланд-Ярді не прийнято повторювати один і той же жарт двічі, - зауважив майор Бузина.

- От-от! - зрадів підтримці майора Бузини майор Бочонкін. - Комісар Жюв!

- Комісар Жув служив у французькій поліції, - нагадав майор Бузина і почекав, поки Нежердецький і Бочонкін трохи збавлять напругу. - А у Воловому Розі у мене сусідка була, одиначкою виховувала байстрюка. Байстрюк, скажу вам, унікумом був, від нього весь мікрорайон ридьмом ридав. То коту до хвоста консервну бляшанку прив’яже і ганяє вулицями, то з рогатки вікна у квартирах на п’ятому поверсі порозбиває, прямо тобі кара господня. Поскаржиться хтось на його чергову витівку - сусідка прямо посеред двору зачинає виховувати свого байстрюка. Штурхає в потилицю і кричить на весь двір: «У-у-у, члєн партії!» Отак, - майор Бузина показав, як його сусідка штурхала свого сина-забубелу.

- Посадили? - запитав майор Бочонкін.

- Кого, шкета? - перепитав майор Бузина.

- Матір?

- Вона двірничкою працювала. Посадять - хто ж двір буде підмітати?

- Демократія… Не те, що за Сталіна, - похмуро зронив майор Бочонкін. - У ті часи знайшлось би кому двір підмітати.

- Сублімація, - сказав майор Нежердецький. - Мабути, твоя сусідка того байстрючка зачала від члена партії?

- Пробі, не знаю, - відповів майор Бузина. - Я від комсомолу отримав квартиру в тому будинку, коли байстрюку було вже років з вісім.

- Алібі, - сказав майор Нежердецький. - Залізне, як у Івана, коли він їздив у Ворошивґрад. А Петрусь Сорока ся купив. То як ти, Олексо Григоровичу, оцінюєш рівень проведеного експерименту, спрямований на викриття у наших лавах стукачка? Найвищий клас оперативного мистецтва! Чи не так?

- Не зовсім так, - заперечив майор Бузина.

- З чого б то, excelenc? - здивувався майор Нежердецький. - Ну-ну, поясніть, будь ласка, ваша ясновельможносте?

- Пояснюю, превелебністе. З розповіді Сороки я помітив деяку неузгодженість, важливу для оцінки рівня проведення оперативного експерименту. Якщо ти, Левку, так поінформований з обох боків, то скажи, в якому варіанті мешканець міста-героя Сталінграда Растопчатов співав у львівському ресторані «Інтурист» марш радянських танкістів?

- В протоколі так записано, - почав пояснювати майор Нежердецький, - Микола Сергійович не дасть збрехати, він читав шифровку.

- Дам, - кумгикнув капітан Майоренко.

- Йон-йон-йон, я в захопленні від вашої дотепности, мосціпане. Сміх у залі! Яхчі, як кажуть на Волині: «Розумність заразлива», ся здаєть, це я першим сказав. Можна далі розказувати про Львів, друже Миколю, глядачі перестали реготіти? Он Олекса Григорович чекає від мене пояснень, га?

Микола Сергійович дозволив:

- Розказуй, брате.

- Як повідомили хлопці з Львівського УКДБ, - продовжив майор Нежердецький, - в протоколі достеменно так було спочатку записано: «Громадянин Растопчатов у ресторані «Інтурист» розспівував пісню «єбісь ти в рот, і танкі наші бистри». Але в протоколі, як мені із захопленням переповіли львівські колеґи, слова «єбісь ти в рот» закреслено, зверху над ними написано «броня крєпка», в кінці аркуша додано: «Закреслені слова «єбісь ти в рот» не читати». І підпис міліціянта, який склав протокол, а також підпис затриманого громадянина Растопчатова. Юридично грамотно, а з процесуального погляду взагалі бездоганно. Чому женераль Полудень і вказав у шифротелеграмі: «броня крєпка, і танкі наші бистри», хоча насправді було инакше: «єбісь ти в рот, і танкі наші бистри», - тут уже висувайте претенсії до юридичної грамотности і професійної адекватности женераля Полудня, а не львівських міліціянтів.

- Треба вчитися у галичанських міліціянтів, згоден. Правильно вони зробили. Що значить: «Єбісь ти в рот»?! Мені моя бабуся в дитинстві говорили: «Якщо будеш матіркувати, то станеш кацапом», - сказав майор Бузина.

Майор Бочонкін незадоволено засопів.

- Герехт, друже Олексо, - погодився майор Нежердецький. - Прецінь, до возз’єднання з москалями у кожного питомого українця, який вживав матюків, на язиці вискакувала виразка. Бог карав.

- Ого! - смикнувся капітан Майоренко.

- Шанс у тебе, Кольку, ще є, можеш не ся гризти, - зауважив майор Нежердецький. - До того ж, враховуючи загальні тенденції суспільного розвитку у напрямі спільноти, що має історично ся скласти. Ідучи назустріч, виконуючи рішення… А до речі, чого ти, Кольку, так ся смикнув допіру? Тебе про сю небезпеку, про яку допіру сказав Олекса Григорович, твоя бабуся не попереджувала?

- Не попереджувала, - сказав капітан Майоренко, - тіко погрожувала язик голкою поколоти, якщо буду матюкатися. А до речі, Левку Юхимовичу, покажи-но нам свого язика, брате мій. Доведи, що ти - питомий українець. Ти ж теж допіру цитував москаля Растопчатова, щойно матюкнувся, як кацап, тому виразку мав підхопити, - сказав капітан Майоренко.

Майор Нежердецький покмітував, чи не показати прихованому кацапові Майоренку дулю, по-кацапськи «шиш», а не язика, і вирішив не показувати.