Був би не проти повторить.
Чи це у всіх таке буває,
Не знаю, що і говорить?
Бо як погляну – гай співає,
І всім їм хочеться служить.
6.12.1966 р.
ЧОМУ ВІН П’Є?
Чому він п’яний, чому п’є-ридає?
На нього кожний очі укладає...
– П’яниця підлий! – скаже і не знає,
Що горе п’є, і горе заставляє.
Чи хто спита його, чи приголубить,
Чому він білим світом нудить?
Бо варто вам ото спіткнуться,
Скажуть – живи собі і нудься.
Так кожен думає про того,
Якщо тут мова не про нього.
Тут нічого, щоб зупиниться
І в очі хлопцю подивиться.
І як важливо у ту пору,
Дать руку, як повзе під гору,
І витягнуть із того зла,
В яке система затягла.
Дать хлопцю чарку похмелиться,
Ну скільки можна вже жлобиться?
І щоб не ліз туди, де дяді,
Ходять, як бомби, на параді,
Бо всі вони з одної кухні,
Ото й сміються на всі кутні.
25.6.1957 р.