8.5.1983 р.
НА ПРОГУЛЯНЦІ
Коханці із коханками сміялись,
Петляючи свої сліди,
А варт було зустріть знайомих,
Як розбігались хто куди.
А ми з дружиною гуляли
Але – не бігли взад-вперед,
Бо від людей ми не ховались
Неначе ті, що крадуть мед.
Тому ми йшли і посміхались,
Й про щастя думали давно,
Вони ж петлялись під ногами,
Мов хтось розкидав доміно,
А під вікном скрипіла слива,
Бо хтось любов у когось крав.
– Скажи мені, а ти щаслива? –
Я у дружини запитав.
– Судить про щастя не збираюсь,
І мірять на один аршин, –
Так, я щаслива і пишаюсь
Що в мене ти завжди один.
17.11.1974 р.
НАЙКРАЩІ ПОДАРУНКИ
О, ні, як був я молодий,
Мені й тоді вже не хватало,
Бо, якщо чесно, хоч убий!
Скільки б не брав – було їх мало.
Тому весь час я йшов вперед,
Як ганстер в полі романтичний,