Й став я – мужиком.
24.6.1959 р.
ТИ Ж ПРИСЯГАЛАСЯ
Ти ж бо присягалася,
Що мене кохаєш,
Чому ж, так як вечір,
Іншого шукаєш?
Чому ж, як з роботи
Я прийду додому,
То тебе ніколи
Не знаходжу в ньому?
Ти, мабуть, вважаєш,
Цього хоче небо,
І що бути вірною
Зовсім і не треба.
Й поміняла вірність
На життя на панське,
Почуття сердечні
На вино «Шампанське».
Так живи і радуйся,
Як ведмідь росою,
Тільки вже, красунечко,
Більше не зі мною.
8.6.1959 р.
ЗАПОВІТ ЖОНАТОГО
Де жалість є – нема любові.
Й жаліть не варто взагалі,
Адже ці фрази побутові
Відомі в кожному селі.
А ми, буває, своїй волі