Посміхнеться і мовчить,
То сидить в гаю зеленім
І дерева молодить.
19.9.1958 р.
КОЛИ Я ДУМАЮ ПРО ТЕБЕ
Чому, як я дивлюсь на тебе,
Ніби пливу по морю я,
То я пірнаю, виринаю,
То, ніби знов на хвилях я.
Чому в той час так жити хочу
І слухать вічно солов’я?
Немов знайшов підкову щастя,
Щоб ти завжди була моя.
Чом, як на тебе подивлюся,
То ніби хтось приворожив,
І я тоді – реву і злюся,
Ніби я тільки що ожив.
Чому, чому? – одні питання.
Де на їх відповідь шукать?
А роки йдуть, роки минають,
Й не знаю, де себе дівать?
21.4.1959 р.
ФАНТАЗІЯ ПРО ІРПІНЬ
О, ви не знаєте, є дім
Десь в Ірпені біля базару,
А в тому домі щастя всім,
І хмари димного угару.
О, там зійшлись богині всі –
Красуні вічного кохання,
І хто в той палац попадав –