У с а й — антрепренер.
Кактус — помошник режисера.
Бапітов Денис — актьор.
Райська — актриса.
Граф
К р у т н ц ь к и й із публіки.
С т ь о п а І ГІ е т я /
його діти
Деркач Кругляков
Вася — театральний портний.
Пріська ^
прислуга на дачі Івана Барильченка.
К а т р я Махмстка
Застольна кімната на дачі у Марусі' Барильчеикової.
ЯВА І
Михайло, Іван і Карно, одягнені у верхню одежу, з шапками в руках, ждуть. Пауза.
Іван (робе цигарку і закурює). Ну й довго баби наші наряжаються.
Маруся (виходе з зонтиком в руці). Я готова!
Михайло. А Наташа поки на голові волосок до волоска прикладе, то й ноги заболять ждучи. (Сідає.)
Наташа (з дверей). Не можна ж іти гулять, розтрі-> павши волосся!
Михайло. А ти б гладенько, як Маруся,— любо глянуть!
Маруся. Спасибі.
Наташа. У кожного свій стрій і смак.
Іван. Та ще поспіємо до снідання прогулятись. Що це, Марусю, наш Нептун 2 — Хвиля цілий місяць у нас не був?
Маруся. А, певно, його підхопили хвилі і гойдають десь у морі.
Іван. Море, море, море!.. Сьогодня ми послідній день усі вкупі, а завтра кожного з нас підхопить житейське море і понесе на своїх грізних хвилях!.. Кого на міль посадить, кого об камінь розіб’є, а хто й сам захлебнеться водою... Один Карпо йде в натуральну життєву пристань. Знаєш, брат, мені завжди приятно згадать, як я колись у полі працював. Я, брат, часто тепер жалкую, що не зоставсь з тобою святую землю оброблять, та вже пізно!.. П’ятнадцять літ артистичної діяльності витворили з мене штучну людину, з розбитими нервами.
Михайло. Що за песимізм? Ха-ха-ха! Недавно ти свою працю і взагалі штуку вихваляв, а зараз землю й хліборобство хвалиш?..
Маруся. Цей сезон на дачі Іван частенько став впадати в песимізм... Мені здається, що він скучає тут зо мною.
Іван. Боже сохрани! Нерви, мила! Знаєш, брат, зараз я не тілько Карпові, а й тобі завидую!
Михайло. А я тобі!