М аюфе с. А скілько ви мені дасте за таке показаніє? Пузир. Тобі? Сто карбованців дам!
Маюфес. То краще мені сказать, що я нічого не знаю. Навіщо мені клопіт: будуть тягать на допро.си, на слідствіє, на переслідствіє? Я чоловік занятий ділами,— одна потеря. Пузир. Двісті дам!
Маюфес. Ні, Терентій Гаврилович, не таке діло. Пузир. Триста!
М а ю ф е с. Як я візьму за таке діло триста карбованців... ви самі скажете, що я дурень.
Гі у з и р. Ну, п’ятсот!
М аюфе с. Як не дасте тисячу, то я не свідок!
Пузир (тяоіско переводе дух). Ох! (Звісивши голову, мовчить. Після паузи, тихо, страждущим голосом.) Дам тисячу!
Маюфес. То давайте зараз!
П у з и р. Ти ж ще не показував?
Маюфес. Бо ще ж не питали. А спитають — покажу у вашу пользу.
Пузир. Так тоді й дам.
Маюфес. Як не дасте зараз, я не свідок.
Пузир. Хіба ти мені не віриш?
Маюфес. Таке діло.
Пузир. Ідол же ти проклятий... Феноген! Вижени його н пішо!
М «'і к) ф е с. Зачім же у шию? Я і так піду.
II узи р. В шию! Ой.., В шию його! В шию! Ой, ой, ой! (Хитніться за поперек.) Наче щось порвалось усередині.
Феноген робе ступінь.
Маюфес (одходе до дверей). Феноген Петрович, ви чоловік розсудочний, не сделайте скандала! (Зникає за двері.)
Пузи^р. Ах ти, ідол проклятий...
Маюфес (вигляда у двері). Я, навпротів, покажу теперечки, що ви вівці ховали і помагали злосному банкротству.
Феноген (кидається до дверей). Та йдіть ви к бісовому батькові.
Маюфес зникає.
Пузир (витирає піт). Ах ти, гадина... Ах ти, грабитель! Ріже живого чоловіка і в рану пальцями тикає.
Фе но,ген. Заспокойтесь. Я вам пораю таких свідків, що під присягою скажуть все, що вам завгодно: і що бачили, і чого не бачили, і що знають, і чого не знають. А ви їм дасте тільки по двісті карбованців.
Пузир. Дам, зараз дам, з радістю дам! Кажи, хто вони?
Феноген. Я і Ліхтаренко.
Пузир (через сльози). Вірний слуга... Спасибі тобі! Кращих свідків і не треба. (Витирає очі.) Ти і дурно покажеш, щоб врятувать свого хазяїна від сорому, я тебе знаю.
Феноген. Покажу, єй, покажу — дурно покажу... А ви свого вірного слугу подаруєте — дасте на дорогу до слідо-вателя двісті карбованців.
Пузир (зітхає). Дам! Посилай за Ліхтаренком! І сам