Маюфес. А поки там що — погано. Якби другий слідователь, а то страшний чоловік... Він хоче всіх залякать; поки заплатить, поки все виявиться — пожалуйте в острог.
Феноген. От тобі й маєш! Невже ж Терентія Гавриловича можуть у острог?
Маюфес. Можуть. Погане діло. Я приїхав навмисне побалакать. А де ж Терентій Гаврилович?
Фе но і'єн. Поїхав копи оглядать. А наше діло як?
Маюфес. Давайте розписку, що в случае покупки імє-нія ви мені платите п’ятсот рублів, і я вас повезу в імєніе. Ай імєніє, ай імєніє! Ето што-нібудь особенного!
Вбігає парубок.
Парубок, Феноген і Маю фе
і Соня.
Парубок. Феноген Петрович, нещастя!
Феноген. Що там таке, хто-кебудь повісився знову? Парубок. Хазяїн пробі кричать. Упали і не можуть піднятись. Побіжу рятувать.
Феноген. На килим! Беріть ті носилки, що гній викосять з конюшні, і бігом туди, я зараз.
Парубок вийшов.
(У двері.) Марія Івановна, Софія ТерентьевнаГ (До Маюфе-са.) Зайдіть, будь ласка, у контору, я вас покличу.
Мі а ю ф е с. Можна. (Пішов.)
Феноген. О господи, що за феральний день!
Входять Марія Івановна і Софія Терентьевна.
Марія Івановна. Що тут сталось?
. С о н я. Де тато?
Феноген. Поїхали копи оглядать та на царині, кажуть, упали, не можуть встать. Люде побігли вже туди, а я зараз послав носилки й сам піду.
Марія Івановна. О господи, що це таке?
Соня (до Феиогена). Мерщій ідіть і ви до татка!
Фено г е н пішов, і Марія Івановна за ним.
Треба зараз у город дослать за лікарем. Може, ногу зламав. Напишу Івану Миколайовичу записку, щоб зараз лікар приїхав. (У двері.) Мишка! Скажи, щоб запрягли шарабан.
Входе Марія Івановна.
Марія Івановна. Не видко!.. О господи! Що з ним трапилось, хоч би довідатись... Що ти там, доню, пишеш?
С о п я. Послать треба за лікарем, а поки виявиться, що там, та поки коні запряжуть, записка буде готова; тут кожна хвилина дорога, може, перелом, нехай бог боронить.
Входе Фелоген.
Ну, що?
Феноген. Несуть. Стогнуть тяжко!
Мі а р і я Івановна. Що з ним, що? Не чув? Феноген. Вони поїхали полюбоватись на копи і отут, зараз за ровом, побачили біля кіп чиїхсь гусей, що смикали копу; прудко під’їхали до гусей, схопились з бігунків