Пузир, Маюфес і Фе по'ге и.
Пузир (до Маюфеса). Ну що? Кажи коротко, я. нездужаю, довго не можу сидіть.
Маюфес. Ваше заявления слідователь уже одібрав з почти. Писар його мені казав, що, поки на слідствії не буде доказано, що вівці тілько на випас, заявления не поможе!
Пузир. Ох! Як страшенно заболіло у спині, мов огнем пече? Ну?
Маюфес. Всі кажуть, що треба адвоката, а без адвоката — швах 37!
Пузир. Ох! А скілько адвокат візьме?
Маюфес. Я ходив до найкращого, діло він знає.
Пузир. Ну і скілько ж?
М а ю ф с с. Десять тисяч!
II у з п р. Що?
М а ю ф е с. Десять тисяч.
Пузир (тяжко переводе дух). Не дам!
М а ю ф е с. Щоб потім не каялись.
Пузир (крутить головою). Не дам!
Маюфес. Ваше діло!
Пузир. Нехай триста!
Маюфес. Це йому на один сніданок.
Пузир. Ну, п’ятсот!
Маюфес здвигує плечима.
Тисячу!
Маюфес, скривившись, чухає голову.
Більше не дам!
Маюфес. Ваше діло. А тілько менше десяти тисяч не візьме.
Пузир. Бійся ж ти бога! Тепер за ті гроші можна купить десять тисяч овець!
Маюфес. Це правда. А тілько вівця тут не поможе, треба адвоката.
Пузир. Господи боже мій — десять тисяч! Це грабіж! За віщо ж, за віщо?
Маюфес. Таке діло!
Пузир. Яке ж діло?.. Ти покажеш, що я нічоґо не знав і приняв овець тілько на випас, покажеш?
Маюфес. Покажу.
Пузир. От і все діло!
[37] Погано (нім.).— Ред.