— Інших не знаєте, так? Хто тепер на англійському троні?
— Король Георг. Хай благословить його бог!
— Гаразд, Енді. Хто найвидатніший англійський письменник?
— Кіплінг.
— Дуже добре. А ви читали щось із його творів?
— Ні. А як вам подобається Мей Уест[76]?
— Краще ми питатимемо вас, Енді. Що ви знаєте з історії Англії?
— «Генріха Восьмого»[77].
— Що ви про нього знаєте?
— Найкращий фільм останніх років. Розкішна постановка. Неповторне видовище.
— А ви бачили його?
— Ні. Хочете познайомитися з Англією? Купіть собі «форд-малючок».
— А що б ви найдужче хотіли побачити, Енді?
— Веслярські змагання Кембрідж — Оксфорд, сер.
— Скільки є частин світу?
— П’ять.
— Дуже добре. Перелічіть їх.
— Англія й усі інші.
— А які це інші?
— Більшовики й німці. І Італія.
— Де острови Гілберта?
— В Англії. Англія не зв’язуватиме собі рук на континенті. Англії потрібно десять тисяч літаків. Відвідайте узбережжя південної Англії.
— Можна подивитись на ваш язик, Енді?
— Можна, сер. «Чистіть зуби пастою «Фліт». Найекономніша, найкраща в світі, одне слово — англійський виріб. Хочете, щоб у вас гарно пахло з рота? Користуйтеся пастою «Фліт».
— Дякуємо. Досить. А тепер скажіть нам, Енді…
І так далі. Стенограма розмови з Andrias’ом Scheuchzeri складалася з шістнадцяти повних сторінок і була опублікована в журналі «The Natural Science»[78]. В кінці стенограми комісія фахівців так підсумувала результати свого досліду:
1. Andrias Scheuchzeri, саламандра, утримувана в лондонському зоопарку, вміє говорити, хоча й трохи рипучим голосом, запас слів у неї — близько чотирьохсот; вона говорить тільки про те, що чула або читала. Звичайно, ні про яке самостійне мислення у неї не може бути й мови. Язик у неї досить рухливий; голосових зв’язок ми за наявних обставин не могли дослідити детальніше.
2. Вищеназвана саламандра вміє читати, але тільки вечірні випуски газет. Цікавиться тими самими питаннями, що й пересічний англієць, і реагує на них таким самим способом, тобто у відповідності з усталеними загальнопоширеними поглядами. Її духовне життя — наскільки можна про нього говорити — складається майже цілком з уявлень і думок, розповсюджених у наш час.
3. Інтелекту її аж ніяк не слід переоцінювати, бо він ні в якому відношенні не вищий за інтелект пересічної людини.
Незважаючи на цей тверезий висновок експертів, Балакуча Саламандра стала сенсацією лондонського зоопарку. Коло басейну «Пупсика Енді» весь час тислася юрба цікавих, які прагнули поговорити з ним про все на світі, від погоди й до економічної кризи та політичного становища. Відвідувачі давали йому стільки шоколаду й цукерок, що він урешті захворів на тяжкий катар шлунка й кишок. Тоді відділ саламандр закрили, але було вже запізно: Andrias Scheuchzeri, на прізвисько Енді, загинув від наслідків своєї популярності. Отже, як видно, слава розбещує навіть саламандр.
[76] Мей Уест (нар. 1892) — американська опереткова й драматична актриса, одна з кінозірок Голлівуду, автор п’єси «Sex» («Чуттєвість», 1926), виконавиця головних ролей у фільмах «Красуня 90-х років» (1934), «Шлях у вище товариство» (1935).
[77] Мається на увазі фільм «Приватне життя Генріха VIII», поставлений 1933 р. англійським режисером Александром Корда (1893–1956).
[78] «Природничі науки» (англ.).