Диверсія у гавані Фейюньган: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— І те й друге нелегко. Якби не ти, хіба ми могли б так вільно дістатися сюди!..

— Нічого я особливого не зробив, а коли говорити про те, що зараз вийшло, то справа зовсім кепська. Адже вибратися звідси поки що неможливо…

— Не будемо піддаватися паніці. Скажи своїй матусі, нехай заспокоїться..

Не встиг Сун Да-лун доказати, як зовні почувся шум, розмовляли тепер ще голосніше, ніж раніше. Хтось гукнув:

— Огляньте задній двір!

Люди підійшли до самого погреба. Лі Вань-фа пополотнів як папір, навіть у бувалого Сун Да-луна забігали по спині мурашки.

— Які чудові квіти! — почувся жіночий голос. — Тітонько, нарвіть нам трохи.

— Ці квіти наша А-фин викохала, вона їх дуже любить. Без її згоди я не можу рвати.

Хтось сказав:

— Ну що ж, санітарний стан у вас дуже добрий… — Кроки поступово стихли.

Диверсанти дістали можливість перевести дух, але почували себе надзвичайно погано. Ван Хай-шен пояснив:

— Це санітарна комісія.

У Де-гуй знову не витримав:

— Голубе Сун, швидко приймай рішення!

Ван Хай-шен вирішив більше ні про що не запитувати.

— Відпочиньте, — сказав він, — а я піду погляну.

Він вибрався з погреба. Надворі смеркалося. Давши господарці якісь вказівки, він пішов в Управління громадської безпеки. Піднявся на другий поверх і зайшов у кабінет начальника.

Письмовий стіл, телефон, книги, диван, сейф, багато стільців — такі були меблі у великій кімнаті. З широкого вікна відкривався краєвид нічного міста на березі моря. Зірки в синьому високому небі лили холодне сяйво. Тиша.

Проте на душі у Ван Хай-шена був неспокій. На німе запитання начальника він схвильовано відповів:

— Звичайно, нічого не з'ясував… По-моєму, щоб попередити диверсію, треба все-таки їх заарештувати…

Ма запропонував Вану сісти і, заспокоюючи його, сказав:

— Ми вжили деяких запобіжних заходів у тих місцях, де вони можуть вчинити диверсію. Потрібно дати цим мерзотникам тимчасову свободу дій. Нехай нарешті розкриють свої плани і зв'язки.

— Але вони не наважуються виходити…

— Нічого, ми примусимо їх це зробити. Ма почав був розповідати про свій план, але увійшов співробітник і доповів, що літня жінка просить негайно прийняти її у дуже важливій справі.

— Нехай увійде!

Жінка швидко увійшла в кабінет. Це була мати Хай-фин. Начальник підвівся їй назустріч і запропонував стільця. Але вона й не збиралася сідати:

— Погані люди втекли!

— Втекли? — в один голос спитали Ма і Хай-шен.

— Дозвольте? Я дожену їх! — Ван Хай-шеи збирався вже йти з кабінету.

Ма затримав його: