або чотирирічною Карін, яка зізналася (4 грудня 1660),
що диявол ошукав її, оскільки вранці вона прокидалася
такою ж голодною, як і ввечері;
і що я не стара жінка з південної Росії,
коли брала одну з голодуючих сиріт,
евакуйованих з блокадного Ленінграда,
а друга дівчинка підійшла до неї і пошепки сказала:
"Тітонько, візьміть і мене, я їм дуже мало.. .".
У мене був викидень у 1961 році,
але через рік народився Ніколас. Тед сказав,
що наш син буде таким же хоробрим, як індіанський хлопчик
про якого пише в своїх споминах Деві Крокетт:
"Ми спалили будинок із 46 воїнами...
Пам'ятаю маленького індіанського хлопчика. Він лежав,
важко поранений, біля будинку, з розтрощеними рукою та ногою,
так близько до полум’я, що воно все більше й більше до нього доходило.
Йому було не більше восьми років, а він не видав жодної скарги
і ні в кого не просив допомоги…".
Я не знала, що у Теда вже є інша жінка,
чиї груди та стегна підпалили наш будинок.
Лише коли він пішов, я побачила, вогонь, який спалює
шість років мого життя. Я лежала одна, посеред полум'я
і ні в кого не просила допомоги.
Я не скаржилася навіть Богу, який мене ошукав,
не казала: візьми мене, я дуже мало плачу...
Лише сказала, що якщо він не дозволить мені увійти до неба,
я краще піду в пекло, щоб назавжди зникнути з його очей.
Поет Тед Хьюз досяг успіху, він вводить своє ім’я
всередину словника, як кота на повідку.