Безлюдні острови 17-21: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Це робота для телефоністок! - відповіла вона.

- Справді?

- Так. Кров стікає до ніг, а нам, інтелігенткам,

вона потрібна в голові. Секс використовує весь фосфор з мозку,

тому я хочу перейти на католицизм.

Я сказала, що не розумію, в чому тут річ.

- Отці того ордену, — пояснила вона, — радять любити своє обличчя і власне тіло.

- Ти смієшся наді мною?

- Ні. Вони наказують нам любити все, що створене

за образом Божим.

- Гаразд... але Бог є чоловіком.

- Ти його бачила? — запитала вона.

- Так кажуть отці ордену.

- Усе інше, що вони говорять, не тримається купи.

Це якраз друга.

Тед і безногий моряк стояли поруч. Офіціант розносив напої.

Кожен взяв по широкому келиху шампанського.

- У неї є чоловік, — пробурмотів вікінг.

- Очевидно, він слабак, якщо вона зраджувала йому з тобою, — відповів Тед.

- Не обов'язково.

- Можливо, що і не обов'язково. Ти питав її, чи хороший він у ліжку?

- Для чого? Почне тобі пиздіти, що він прекрасний, значить, тож почуваєшся дурнем,

у всякому разі, вони тікають з поганими від прекрасних,

холера знає чому.

- Це так само, як ми, — сказав Тед.

- Але іноді буває навпаки, — сказав вікінг,

підносячи губну гармошку до губ.

- Ясно, — сказав Тед.

З’явився мій взвод вояків. Чорні пеніси з обсидіану

освітлювали ніч залпом бенгальського вогню.