ВАЛЬДЕМАР ЛИСЯК
БЕЗЛЮДНІ ОСТРОВИ
Видавництво: Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków, ©1987
Переклав: Марченко Володимир Борисович, 2024
ОСТРІВ 17
ТАДЖ-МАХАЛ (ІНДІЯ)
СІЛЬВІЯ ПЛАТ
ТАДЖ-МАХАЛ
"Смерть чарувала і вабила нас, як лампочка притягує до себе міль.
Ми висмоктали цю тему до останньої краплі (…) Ми з Сільвією
часто, дуже часто і дуже детально обговорювали наші перші
самогубства. Ми детально про це говорили, детально аналізували
та їли незліченну кількість безкоштовних картопляних пластівців.
Самогубство, зрештою, є протилежністю поезії (…)
Сильвія дуже докладно розповідала про своє перше самогубство (…)
Пізніше мені розповіли, що нібито Сильвія з ранньої юності мала
намір стати видатною особистістю чи принаймні відомою
письменницею…"
(Подруга Сільвії Плат, американська поетеса Енн Секстон[1], у
"Мистецтві Сільвії Плат", переклад Міри Міхаловської).
"Сільвія будувала свій апокаліпсис до останнього ранку. Протягом
зими, найсуворішої з 1813 року, вона писала з четвертої години
ранку, часто при свічках і за полярних температур. Її знайшли
мертвою в лондонській квартирі вранці 11 лютого 1963 року.
Смертельним виявилося отруєння газом. Зазвичай буває так, що
самогубство підвищує інтерес до творця. Тепер критики пишуть
про поетесу: нова Медея американської лірики, їй схильні відводити
рівне місце з Кітсом — таких почесних порівнянь не бракує. Вони
грішать перебільшенням. Сільвія Плат не створювала великих
[1] Енн Секстон покінчила з собою в 1974 році.