Кочкарьов. Рішуче!
Подкольосін (самовдоволено усміхається). А преконфузно, одначе, мабуть, коли одмовлять.
Кочкарьов. Ще б пак!
Подкольосін. Я все ще не вірю, щоб вона прямо сказала, ніби віддає перевагу мені перед усіма.
Кочкарьов. Що ти — віддає перевагу! Вона від тебе просто без пам’яті. Така любов: самих імен яких понадавала, такий запал, просто аж кипить!
Подкольосін (самовдоволено усміхається). А й справді, жінка, як схоче, яких тільки слів не наговорить. Довіку б не вигадав: мордашечка, комашечка, чорнушка…
Кочкарьов. Та що це за слова! От як одружишся, так ти побачиш у перші два місяці, які підуть слова. Просто, брат, так і танеш.
Подкольосін (усміхається). Хіба?
Кочкарьов. Як чесна людина. Послухай, однак, треба ж швидше до діла. Скажи їй і відкрий їй цю ж хвилину серце і вимагай руки.
Подкольосін. Та як же цю ж хвилину? що ти? Кочкарьов. Неодмінно цю ж хвилину… А ось і вона сама.
Ява XIII
Ті ж і Агафія Тихонівна.
Кочкарьов.Я привів до вас, пані, смертного, якого ви бачите. Ще ніколи не було такого закоханого, просто, не приведи Бог — і ворогові не побажаю…
Подкольосін (штовхаючи його під руку, тихо). Ну, ти вже, брат, здається, занадто.
Кочкарьов (до нього). Нічого, нічого! (До неї тихо.) Будьте сміливіші, він дуже тихий, намагайтеся бути якнайрозв’язнішою. Поверніть так ото бровами або, спустивши очі, так раптом і зріжте його, вражу душу, або випніть йому як-небудь плече, і хай, мерзотник, дивиться! Даремно, між іншим, ви не одягли сукні з короткими рукавами; а проте й ця хороша. (Голосно.) Ну, я залишаю вас у приємнім товаристві! Я на хвилину зазирну тільки до вас в їдальню й на кухню; треба розпорядитись, зараз прийде офіціант, якому замовлено вечерю; може, і вина принесені… До побачення! (До Подкольосіна.) Сміливіше, сміливіше! (Виходить.)
Ява XIV
Подкольосін і Агафія Тихонівна.
Агафія Тихонівна. Прошу ласкаво — сідайте.
Сідають і мовчать.
Подкольосін. Ви, пані, любите кататись?
Агафія Тихонівна. Як кататись?
Подкольосін. На дачі дуже приємно літом кататись на човні.
Агафія Тихонівна. Так, іноді із знайомими прогулюємось.
Подкольосін. Яке от літо буде — невідомо.
Агафія Тихонівна. А бажано, щоб було хороше.
Обоє мовчать.
Подкольосін. Ви, пані, яку квітку більше любите? Агафія Тихонівна. Котра сильніше пахне: гвоздику.
Подкольосін. Дамам дуже личать квіти.
Агафія Тихонівна. Так, приємне заняття…
Мовчання.