ТРОФІМОВ: Так, я облізлий пан і пишаюся цим!
ВАРЯ (у гіркій задумі): Ось найняли музикантів, а чим платити? (Виходить.)
ТРОФІМОВ (до Пищика): Якби енергія, яку ви протягом усього вашого життя витратили на пошуки грошей для сплати відсотків, пішла у вас на щось інше, то, ймовірно, зрештою ви могли б перевернути Землю.
ПИЩИК: Ніцше... філософ... найбільший, найвідоміший... величезного розуму людина, говорить у своїх творах, ніби фальшиві папірці робити можна.
ТРОФІМОВ: А ви читали Ніцше?
ПИЩИК: Ну... Мені Дарочка казала. А в мене нині таке становище, що хоч фальшиві папірці роби... Післязавтра триста десять рублів платити... Сто тридцять уже дістав... (Обмацує кишені, стривожено.) Гроші пропали! Втратив гроші! (Крізь сльози.) Де гроші? (Радісно.) Ось вони, за підкладкою... Навіть потом зійшов...
Заходять Любов Андріївна і Шарлотта Іванівна.
ЛЮБОВ АНДРІЇВНА (наспівує лезгинку): Чому так довго немає Леоніда? Що він робить у місті? (До Дуні.) Дуню, запропонуйте музикантам чаю...
ТРОФІМОВ: Торги не відбулися, цілком імовірно.
ЛЮБОВ АНДРІЇВНА: І музиканти ці геть недоречні, і бал ми затіяли недоречно... Ну, нічого... (Сідає і тихо наспівує.)
ШАРЛОТТА (подає Пищику колоду карт): Ось вам колода карт, загадайте якусь одну карту.
ПИЩИК: Загадав.
ШАРЛОТТА: Тепер тасуйте колоду. Дуже добре. Дайте сюди, о мій милий пане Пищику. Ein, zwei, drei![29] Тепер пошукайте, вона у вас у боковій кишені...
ПИЩИК (дістає з бокової кишені карту): Вісімка пік, абсолютно правильно! (Дивуючись.) Ти ба!
ШАРЛОТТА (тримає на долоні колоду карт, до Трофімова): Кажіть хутчіше, яка карта зверху?
ТРОФІМОВ: Що ж? Ну, дама пік.
ШАРЛОТТА: Є! (До Пищика.) Ну? Яка карта зверху?
ПИЩИК: Туз чирвовий.
ШАРЛОТТА: Є!.. (Б’є по долоні, колода карт зникає.) А яка сьогодні гожа днина!
Їй відповідає таємничий жіночий голос, точно з-під підлоги: «О, так, днина гожа, пані».
ШАРЛОТТА: Ви такий хороший, мій ідеале...
Голос: «Ви, пані, мені теж до душі».
НАЧАЛЬНИК СТАНЦІЇ (аплодує): Пані черевомовиця, браво!
ПИЩИК (дивуючись): Ти ба! Чарівна Шарлотто Іванівно... я просто закоханий...
ШАРЛОТТА: Закоханий? (Знизавши плечима.) Хіба ви можете кохати? Guter Mensch, aber schlechter Musikant[30].
ТРОФІМОВ (плескає Пищика по плечу): Кінь ви нічогенький...
ШАРЛОТТА: Прошу уваги, ще один фокус. (Бере зі стільця плед.) Ось дуже хороший плед, певно, буду продавати... (Струшує.) Може, хоче хтось придбати?
ПИЩИК (дивуючись): Ти ба!
ШАРЛОТТА: Ein, zwei, drei! (Швидко піднімає опущений плед.)
За пледом стоїть Аня; вона робить реверанс, біжить до матері, обіймає її і тікає назад до зали при загальному захваті.
[29] Один, два, три! (нім.)
[30] Людина хороша, однак музикант кепський (нім.).