MoreKnig.org

Веселка тяжіння: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Пінчон Томас



Шрифт:

— Одягайся. І рота не забудь витерти. Прикличу, як знову схочу тебе бачити.

Розійтися. Знов у однострої, зачиняє двері й повертається тим самим маршрутом. Нічний вартовий спить собі далі. Щосили б’є холодне повітря. Він хлипає, згорблений, самотній, щокою притулився до грубої камінної стіни паладіанського будинку. Звичайні апартаменти стали для нього місцем заслання, його справжній дім у Владарки Ночі, біля її м’яких чобіт і суворого чужинського голосу. Йому нема на що чекати, крім як на вечірнє горня бульйону, підписування нудних паперів, дозу пеніциліну, яку Пойнтсмен велів йому приймати, аби боротися з дією Е. Coli[266]. Хоча, можливо, завтра вночі… мабуть, саме тоді. Він не розуміє, як триматиметься далі. Але, може, перед самим світанком…

Поворотний пункт — зелене рівнодення і розворот від сонливих риб до молоденького баранчика, від водосну до вогнедії — гряде. По той бік Західного фронту, у Гарці, у Бляйхерьоде, Вернер фон Браун — нещодавно ушкоджена рука в гіпсі — готується святкувати тридцять треті свої уродини. Цілий день гупає артилерія. Російські танки здіймають пилові примари високо над німецькими перелогами. Повернулися лелеки, розквітли перші фіалки.

Дні «Білої візитації» на крейдяному шматку морського узбережжя тепер ясні й погожі. Конторські дівчата щуляться у дедалі менших светрах, груди знову помітно випинаються. Березень надійшов, мов те ягнятко. Вмирає Ллойд Джордж. Випадкові заброди по всьому до того забороненому пляжі сидять серед непотрібних старих мереж зі сталевих прутів і кабелю, штани закочені до колін або розпущене волосся, мерзлякуваті сірі пальці ніг торсають камінці. Одразу біля берега, під водою, пролягли милі таємних трубопроводів, тільки поверни клапан — і струменем вдарить нафта, підсмажить німецьких загарбників, що відійдуть у забуті вже сни… пальне чекає на самозаймання, якого не станеться, якщо тільки не розійдеться котресь молоде бюрократичне дрантя або не трапиться весняного піднесення духу, і під жваву мелодію баварського пісняра Карла Орффа

всеньке укріплене узбережжя не спалахне від Портсмута до Данджинесса, полум’яніючи від любові до весни. Ось такі підступи щоденно вигадують енергійні голови з «Білої візитації» — зима із собаками, з чорними снігопадами марних слів добігає кінця, от-от лишиться позаду, але чи й тоді вона променітиме потаємним холодом, як у морі запалають вогні?

Казино «Герман Герінґ» переходить на новий режим. Генерал Віверн — тепер єдине знайоме обличчя, хоча, здається, його понизили у званні. Підозри Слотропа про змову міцнішають. Раніше вона була монолітною, всемогутньою — не доступишся. До гри із випивкою та сценою з Катьє, до обох тих раптових прощань. Але тепер…

Приповідка для Параноїків 1: До Творця ти, може, й не дотягнешся, але його створіння полоскочеш.

А тоді, ну, річ у тім, що останнім часом він починає входити в особливий стан свідомості, не сон, безперечно, а можливо, те, що раніше називалося «маренням», хоча барви тут яскравіші, не пастельні… і щоразу видається, що він зачіпає і торкається ще якийсь час знайомої душі, голосу, що не раз говорив через експериментальну апаратуру Керрола Евентира: нещодавно померлого Роланда Фельдспата, давно кооптованого фахівця із систем керування, рівнянь наведення, зворотного зв’язку, що працював на цей і той Повітроплавний Заклад. Скидається на те, що з якихось особистих міркувань Роланд продовжує ширяти над Слотроповим простором у сонячному світлі, чиєї енергії він майже не відчуває, в бурях, що лоскотали йому спину статичною електрикою, тож нашіптує Роланд з відстані у вісім кілометрів, зі страшенної висоти, оскільки розташувався на одній із Останніх Парабол — траєкторій польоту, якими у жодному разі не можна літати, — і працює як один з невидимих стратосферних Перехоплювачів. По той бік він безнадійно обюрократився, як і тут колись, — свої астральні загребущі руки, як і слід було чекати, запускає у «небеса» з усією силою досади, що не може чогось там досягти, а ще від безсилля, притаманного деяким сновидцям, які хочуть прокинутися або заговорити і не можуть, борються з пригніченням і внутрішньочерепним болем, якого, здається, не витримати, якщо не спати, тому чекає на безцільні виходи таких бевзів, як Слотроп…

Роланд тремтить. А цей? Цей? очолює найостанніший проліт? Ой, лишенько. Хай Бог милує: що за бурі, і яких же чудовиськ Етеру цей Слотроп зуміє відігнати?

Що ж, Роланд має цим скористатися якнайліпше, от і все. Якщо вони дотягнуться аж сюди, доведеться їм показати, що він знає про Контроль, це одне з таємних завдань його смерті. Його загадкові висловлювання про економічні системи тої ночі біля «Сноксола» — звичайне приятельське фонове патякання, таке вже буття. Спитайте, наприклад, у німців. Ох, то дуже сумна історія, як паскудно їхнє Schwärmerei[268] Контролем використовувала влада. «Параноїдні Системи Історії» (ПСІ), нежиттєздатне періодичне видання 1920-х років, чиї стереотипні пластини, само собою, загадковим чином пощезли, не в одній своїй передовиці висували припущення, що Німецьку Інфляцію розкрутили навмисно лиш для того, щоб спонукати до роботи юних ентузіастів із «Кібернетичної Традиції» Контролю. Зрештою, інфляція роздимає економіку, яка випорскує вгору, як надувна кулька, її власне визначення земної поверхні набуває вартості, неконтрольовано, щодня вище, система зворотного зв’язку, яка, за очікуваннями, мала тримати марку, щоразу зазнає принизливої невдачі… одиничне підсилення у всьому контурі, одиничне підсилення, нульова зміна і т-с-с, і ось назавжди, це були таємні дитячі віршики Дисципліни Контролю — таємні й страхітливі, як стверджують яскраво-червоні історії. Найрізноманітніші непередбачувані коливання були чи не Найгіршою Загрозою. На цих дитячих майданчиках неможливо було розгойдати гойдалку сильніше певного відхилення від вертикалі. Бійки припинялися дуже швидко, і то з невідворотною плавністю. Дощовим дням бракувало блискавки і грому, лиш у нижніх шарах збиралася поважна скляна сірість, монохромний вид долин, забитих замшілим вітровалом, що штрикає корінням у небо зовсім не через свою згубну грайливість (наче якийсь білий сюрприз для горніх небожителів, що не звертають жодної уваги, бодай найменшої…), долин, густих від осені, і під її золотом, під дощем — блякла, перестигла іржа… дуже так вибірково дражниться дошкульний дощ, виганяє вас на пустирища і задвірки, які що далі, то більш таємничі, гірше вимощені й нерозбірливо розмічені на картах, один пустир переходить в інший кривий пустир, і так разів сім, а іноді й більше, обгинаючи кути парканів, через примхи денної пори, поки ми не виходимо, гарячково, безмовно, з району вулиць у сільську місцевість, на клаптики темних полів і в гаї, де починається праліс, де вже видніється важке випробування, тож серця наші завмирають від страху… але як і гойдалку неможливо розгойдати вище, так і в ліс далі певного радіусу не зайдеш. Завжди межа, далі — зась. Під таким наглядом зростати було нескладно. Усе було надзвичайно цільним. Краю вже й не бачили, тим паче — не загравали. Руйнування, ох, і демони — так, серед них і Максвеллів демон, — були десь там, у глибині лісів, а інша звірина плигає поміж валами вашої безпеки…

Так і був жахливий політ Ракети зведений буквально до буржуазних понять, до понять рівняння, ось як ця елегантна суміш філософії та «заліза», абстрактної зміни і шарнірів зі справжнього металу, що описує рух з погляду керування:

зберігаючи, володіючи, пробираючись межи Сціллою і Харибдою аж до самого Бреншлюса. Якщо якісь молоді інженери бачили взаємозв’язок глибокого консерватизму Зворотного Зв’язку і життя, яке їм належало вести в самому процесі його прийняття, він губився чи маскувався — ніхто з них такого зв’язку не простежував, принаймні, за життя: Роланду Фельдспату задля цього довелося померти, померти з усіма шансами Запізнитися — і кільканадцятеро душ, що відчували себе — навіть тепер — Ракетоподібними, такими, що кермують до безмежної блакиті вогнів Вакууму під Контролем, який вони неспроможні навіть назвати… освітлення несподівано м’яке, як м’які хіба що небесні шати, тут відчуття сукупності й невидимої сили, уривки «голосів», погляди на інший порядок буття…

Згодом Слотроп залишиться не так із чітким символом чи схемою, як із дещо лужним присмаком плачу, з нескоротною дивністю, самодостатністю, в яку не проникнути геть нічому…

Так, щось німецьке у цих епізодах є. Загалом, останніми днями Слотроп і сни бачить тією мовою. Його тут навчають Plattdeutsch[269], діалектів зони, яку британці планують зайняти, тюринґського, якщо росіяни раптом не дійдуть до Нордгаузена, де розташовані головні ракетні виробництва. Разом з викладачами мови до нього приходять фахівці з артилерії, електроніки й аеродинаміки, а ще чолов’яга з «Shell International Petroleum» на ім’я Гіларі Баунс, що розповідатиме про реактивний рух.

Скидається на те, що на початку 1941 року британське Міністерство постачання підписало з компанією «Shell» дослідницький контракт на 10 000 фунтів стерлінгів — хотіли створити ракетний двигун, що працював би на чомусь іншому, ніж кордит, який у ті часи використовували для підривання різноманітної людності, і витрачався він зі швидкістю до біса тонн на годину, тож на ракети його було не настачити. Команда під орудою Айзека Лаббока облаштувала майданчик для стендових випробувань у Ланґгерсті, що неподалік Горшема, і заходилася експериментувати з рідким киснем та авіаційним пальним, провівши перше вдале випробування у серпні 42-го. Інженер Лаббок двічі був найкращим студентом у Кембриджі, а ще — Батьком Британських Досліджень Рідкого Кисню, а те, чого він не знав про інші кислі речі, і знати не було потреби. Тепер у головних його асистентах ходить містер Джеффрі Ґоллін, і саме цьому Ґолліну і підпорядкований Гіларі Баунс.

— Ну, сам я прихильник «Esso», — Слотропу здається, що про це таки варто згадати. — Моя стара тарадайка жерла дуже багато, але була гурманкою. Як заповню «Shell», то цілий бутель «Бромо» тра було у бак заливати, аби в отої скурвої «терраплейки» все грало.

— Річ у тім, — брови капітана Баунса, відданого компанії на 110 відсотків, ходять вгору-вниз, допомагаючи йому відбиватися, — що тоді ми займалися тільки перевезенням і зберіганням. У ті дні, ще до япошок і фашистів, виробництвом і очищенням займалися голландці у Гаазі.

Слотроп, безталанний телепень, згадує, як Катьє, втрачена Катьє, вимовляє назву рідного міста, шепоче голландською слова кохання, коли вони пливуть морськими ранками в іншій епосі, за іншого зволення… Хвильку.

— Це не «Bataafsche Petroleum Maatschappij, N. V.»?

— Таки-так.

А також негатив знімка аерофоторозвідки міста, темно-брунатного, з мокрими плямками — ніколи не вистачає часу просушити як слід…

— А ви, остолопи, хоч тямите, — його невідь навіщо намагаються навчити ще й англійської англійської, а виходить, як у Кері Ґранта, — що фріци саме в тій Гаазі й були, гатили триклятими ракетами по Лондону, та-а при цьому використовували… будівлю штаб-квартири «Royal Dutch Shell» на Йозеф Ізраельпляйн, якщо мені не зраджує пам’ять, там стояла апаратура радіонаведення? Це що за чортівня, старий?

Баунс витріщається на нього, дзенькаючи начеревною біжутерією, не зовсім тямлячи, як розуміти Слотропа.

— Маю на увазі, — Слотроп уже завівся, хоча все це непокоїть його дуже здалеку, тут і сваритися нема через що, правда? — чи не видається вам трохи дивним, коли ви з «Shell» працюєте над своїм двигуном на рідкому пальному по цей бік Каналу, еге ж, а ті хлопці гатять у вас своїми лайбами з вашої ж… хай йому біс… «шеллівської» передавальної вишки?

— Ні, я не розумію, як це… до чого ви хилите? Та вони просто обрали найвищу споруду, яку тільки змогли знайти на прямій від пускових установок до Лондона.

— Так, і до того ж на потрібній відстані, не забувайте — рівно дванадцять кілометрів від пускових установок. Так? Саме це я і маю на увазі. — Так, зачекайте, а що це я маю на увазі?

— Ну, під таким кутом я на це ніколи не дивився.

Я так само, Джексоне. Ой, я так само, людоньки…

Гіларі Баунс і його Спантеличена Усмішка. Ще один безневинний телепень, такий собі стриманий ентузіаст на зразок сера Стівена Додсон-Трака. Але:

[266] Escherichia coli (лат.) — кишечна паличка (прим. пер.).

[268] Фанатичне захоплення, фанатизм (нім.) (прим. пер.).

[269] Нижньонімецький діалект (нім.) (прим. пер.).

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Дамы и господа [2008]
Дамы и господа [2008]
[Исторические любовные романы]
Начало двадцатого века. Состоятельные москвичи проводят время в праздности. Театры, рестораны, балы — вот их основные места обитания. Заданная модой круговерть порождает мучительные отношения:
0
Барышни и хулиганы [2008]
Барышни и хулиганы [2008]
[Исторические любовные романы]
Последние годы перед Первой мировой войной… Бум синематографа — юные барышни до безумия увлечены новомодными фильмами, влюблены в красавцев-актеров и мечтают о карьере королевы экрана. Но только
0
Выпьем конструктивно! Алкоголь и другие напитки с точки зрения антропологии
Выпьем конструктивно! Алкоголь и другие напитки с точки зрения антропологии
[Публицистика / Культурология / Наука и образование]
Сборник статей «Выпьем конструктивно!» под редакцией выдающегося антрополога Мэри Дуглас даже почти четыре десятилетия после его оригинальной публикации обещает российскому читателю немало открытий.
0
Трое в лодке, не считая Харона
Трое в лодке, не считая Харона
[Детективы / Триллер / Проза / Современная проза]
Кто-то назовёт Эдуарда интеллектуалом, добрым человеком и хорошим другом. Другие увидят в нём легкомысленного бездаря и выпивоху. Он идёт по жизни без цели, часто не выбирая средств. Может, бес
0
Страх. Его нам стоит бояться
Страх. Его нам стоит бояться
[Документальная литература / Публицистика / Психология / Секс и семейная психология]
В своей книге практикующий психоаналитик с тридцатилетним стажем рассуждает о природе страха и о том, почему его стоит бояться. Страх – чувство, знакомое многим. Мы стремимся его избежать, обойти,
0
Имя моё-смерть
Имя моё-смерть
[Проза / Современная проза / Роман / Фэнтези]
Лавка зелий попаданки
Лавка зелий попаданки
[Современная проза / Приключения / Фэнтези / Попаданцы]
Вернулась к жизни в теле сироты из другого мира, получила наследство. Да вот только моя земля поражена скверной, а дом выглядит пустым и заброшенным. Но унывать не в моих привычках! Исцелю землю,
0
Барбоскины. Зима в Пёсбурге
Барбоскины. Зима в Пёсбурге
[Детская литература: прочее / Сказка / Детская проза / Детские приключения]
Зима пришла в Пёсбург, а значит, у Барбоскиных начинается время самых снежных приключений! Дружок, Гена, Роза, Лиза и Малыш знают: мороз и сугробы – совсем не повод сидеть дома. Дружок попробует
0
Моя истинная любовь
Моя истинная любовь
[Ужасы / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Я врезалась в него в школьном коридоре, и мне тогда показалось, будто сама судьба на секунду запнулась, узнав нас. Он шептал клятвы, а я, верила, что вот она, любовь. Потом всё покатилось под откос:
0
Жизнь и подвиги Роланда Отважного. Французский средневековый эпос в пересказе Дмитрия Григорьева
Жизнь и подвиги Роланда Отважного. Французский средневековый эпос в пересказе Дмитрия Григорьева
[Военное дело, спецслужбы / Историческая проза / Поэзия / Исторические приключения]
Многим читателям хорошо знакомы поэтические переводы «Песни о Роланде». Однако это лишь один из ярких фрагментов обширного эпического наследия средневековой Франции – в действительности цикл сказаний
0
Русская агентурная разведка всех видов 1901–1918 годы
Русская агентурная разведка всех видов 1901–1918 годы
[Документальная литература / Военное дело, спецслужбы / История]
Во второй половине 1920-х годов перед специалистами Разведывательного управления (РУ) Штаба РККА была поставлена задача «провести обширное исследование, охватывающее деятельность агентуры всех
0
Деревенская Love Story или с кем я провела лето
Деревенская Love Story или с кем я провела лето
[Современные любовные романы / Эротика, Секс]
Мама отправила меня в ссылку, в деревню к деду, подальше от соблазнов города. И это было ужасно, пока по соседству не появился Он! Взрослый, солидный, брутальный мужчина. Не влюбиться в такого
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
7
Граф поневоле. Книга вторая
Граф поневоле. Книга вторая
[Юмористическая фантастика / Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат]
Умереть от пули киллера — обидно. Очнуться в 1827 году — странно. Обнаружить, что я теперь двадцатилетний граф, а моё имение разорено, — перебор. Хотя… Жив, молод, с титулом — уже хорошо. С
5
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4
Ревизор: возвращение в СССР 65
Ревизор: возвращение в СССР 65
[Самиздат / Попаданцы / Альтернативная история]
Продолжение приключений московского аудитора, попавшего из нашего времени в 1971 год. Павел Ивлев буквально завален работой по уши, но его все устраивает. Ведь он видит, как понемножку, но его усилия
4
Без страха и упрёка 7
Без страха и упрёка 7
[Альтернативная история / Попаданцы]
Алексей Штурмин достиг многого, но настоящее восхождение на вершины власти только начинается.
4
Второй шанс для Лекаря. Том 9
Второй шанс для Лекаря. Том 9
[Альтернативная история / Попаданцы]
Умереть после спасения чужой жизни — не самый плохой финал для врача. Всю свою жизнь я посвятил медицине. Последняя операция стала для меня одновременно победой и приговором — прямо у хирургического
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
2
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
14
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
14
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
11
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Персонаж
Персонаж
[Современная проза / Триллер]
После смерти любимого человека главный герой обращается к психологу в попытке избавиться от мучительных воспоминаний и постоянных видений. Доктор советует ему начать писать, чтобы забыть о прошлом.
0
Лорд Системы 24
Лорд Системы 24
[Боевое фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников]
Спарта выстояла под натиском орочьей волны. Дорожная пыль осела и война подошла к концу. Но значит ли это что можно теперь вздохнуть спокойно? Как бы не так! На западе у соседей идёт
0
Мальчик, который хохочет. Странные истории
Мальчик, который хохочет. Странные истории
[Приключения: прочее / Ужасы / Триллер]
Мальчик, живущий на заброшке и сошедший с ума, привлекает к себе внимание местных ребят, и те решают навестить мальчика, но все идет, как обычно, не по плану.
0
Броуновское движение
Броуновское движение
[Самиздат / Современная проза]
Броуновским движением заняты мои мысли-воспоминания. Заканчивая цикл "Мемуриалки", я твердо его закончил и решил, что вполне очистился. Не тут-то было. Этих воспоминаний и мыслей, веселых и не очень,
0
Живая степь
Живая степь
[Самиздат / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Кто-то хотел бы «понедельники взять и отменить», а выросшему в детдоме подкидышу Платону Громову фатально не везло по пятницам. Проблемы росли вместе со своим обладателем, и к его двадцати четырем
0
Смех в Древнем Риме. Как шутили и над чем смеялись в Вечном городе
Смех в Древнем Риме. Как шутили и над чем смеялись в Вечном городе
[Исторические приключения / Культурология]
О чем шутили древние римляне? Что вызывало у них «ироничную улыбку» или заставляло «покатываться со смеху»? Какую роль играли шутки при императорском дворе, на гладиаторских аренах и даже в суде? На
0
Хочу быть мамой, и папой тоже
Хочу быть мамой, и папой тоже
[Эротика, Секс]
Эта книга – ключ к осознанному материнству и отцовству. Она охватывает весь путь будущего родителя, от момента, когда вы впервые задали себе вопрос: «Хочу ли я детей?», до первой встречи с вашим
0
Чосон. Последняя династия Кореи
Чосон. Последняя династия Кореи
[Исторические приключения / Публицистика / Биографии и Мемуары]
Чосон – династия существовавшая более пяти столетий и представляет собой один из самых значительных и длительных периодов в истории Кореи. Основателем династии стал генерал Ли Сонге, который сверг
0
Газлайтинг – тихое насилие. Как понять, что вы в ловушке манипулятора, вырваться на свободу и построить здоровые отношения
Газлайтинг – тихое насилие. Как понять, что вы в ловушке манипулятора, вырваться на свободу и построить здоровые отношения
[Психология]
Заставить усомниться в себе, своих чувствах, воспоминаниях и действиях, подавить волю и навязать свою картину мира, лишить собственного мнения и сил, сделать человека зависимым – вот задачи
0
Мне только спросить. Как болеть и лечиться правильно
Мне только спросить. Как болеть и лечиться правильно
[Старинная литература: прочее]
Олег Абакумов — врач-терапевт, пульмонолог и победитель конкурса народного признания «Спасибо, доктор!». В книге собрано все, что необходимо знать человеку, который не хочет болеть и стремится лучше
0
Петля времени
Петля времени
[Самиздат / Попаданцы / Социальная фантастика / Приключения: прочее]
Продолжение популярного цикла «Послание из прошлого». Группа школьников во время проведения игры «Зарница» попадает из 1984 года в 1941. Враг пробивается к Москве. ЧП по исчезновению в 1984 году
0