Тіні в маєтку Тарновських: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Але ж на початку нашої зустрічі ви говорили, що можете, — обурився Тадей.

— Якби Олександр Мендель міг повернути молодість, пане Швагуляк, то що б робили ритуальні контори? Вони б збанкрутували. А я — людина гуманна і не можу позбавити куска хліба армію гробарів, бо ці люди теж мусять якось жити.

— То що мені робити? — густо почервонів Тадей.

— Спробуйте відновити інтерес до життя з іншими жінками. Розалія Ліфшиць була мудрою жінкою. Вона водила дівчат до Винниченка, Винниченко з ними кохався, але залишався з Розалією Ліфшиць.

— Але ж моя Алла — не Розалія Лівшиць.

— На жаль… На жаль, — захрускотів пальцями Мендель.

Якийсь час Тадей стримував у собі люте бажання дати йому ляпаса.

— А як звати танцюристку, що грала роль покоївки? — зрештою оговтався він.

— Цього я не знаю, але дам вам телефон режисера Романа Бея, який допоможе її знайти.

Вони холодно розпрощались. В автомобілі Тадей набрав номер Бея. Телефон довго не відповідала, але нарешті почувся самовпевнений і трохи роздратований голос:

— Я слухаю вас.

— Мене звати Тадей Швагуляк. Ви робили на моє замовлення вечір у маєтку Тарновських.

— І що? У вас до мене якісь претензії?

— Я хочу дізнатися ім’я і телефон танцюристки, що грала роль покоївки.

— Це — конфіденційна справа, — засопіло в слухавці. — Я не можу вам дати її телефон.

— Я вам заплачу, — загарячкував Тадей.

У трубці стало тихо, і через деякий час знову почувся голос Романа Бея:

— Скільки?

— А скільки ви хочете?

— Три тисячі гривень, — зашелестіло в слухавці. — Три тисячі за номер і три тисячі за те, що я з нею про все домовлюся.

— Про що?.. — розгубився Тадей.

— Я їй скажу, що ви маєте намір підтримувати з нею серйозні стосунки, — сказав Бей.

— Давайте ім’я й номера — і я заплачу.

Та Роман Бей був незворушний.

— Спочатку зустрінемося, ви заплатите гроші, я дам телефон і при вас із нею про все домовлюся.

— Через дві години на Подолі, в ресторані «Щекавиця», — мовив Тадей.

Вони зустрілися в «Щекавиці», і Тадей замовив на дві персони козацький суп із білими грибами, бануш з бринзою та шкварками і каву. Коли Бей доїв бануш, Тадей заплатив йому шість тисяч гривень, Бей сховав гроші, дістав із кишені телефона, набрав номера й обізвався голосом старого спокусника:

— Як поживає найсексуальніша жінка Києва? Не дуже добре?! Що за проблеми? Я допоможу їх вирішити. Тут на тебе поклав око один заможний чоловік із серйозними намірами. Втім, ти його знаєш. Той, що замовляв ніч у маєтку Тарновських. Згадала? Він хоче з тобою зустрітись. То як? От бачиш! У тебе вже піднявся настрій. Він тобі зателефонує. Ну, бувай! Па-па!

Бей вдоволено допив каву.

— Її звати Ольга Фафлей. Запишіть телефон, — і продиктував Тадею телефон жінки.