«Теорія права і держави: Підручник.»: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Виникає потреба в такій організації суспільства, за якої публічна влада відокремилася б від нього, з особливими загонами людей, що займаються тільки управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією і стає держава. Отже, саме первісне суспільство в його історичній еволюції створює модель нормативного впорядкування соціальних зв’язків і засновує механізм публічної, надперсональної політичної властивості - державу.

§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу

Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є:

1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування);

2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів;

3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів внаслідок кровнородинного поділу населення;

4) відсутність у публічної влади общини апарату примусу, на який вона офіційно могла б спиратися;

5) здійснення публічної влади без поділу на функції;

6) відсутність матеріальної основи публічної влади - збору данини (податків) з населення;

7) регулювання відносин за допомогою неписаних правил поведінки (соціальних норм) - звичаїв (які з часом стали правовими), ритуалів, традицій тощо.

Для публічної влади держави характерні:

1) соціальна неоднорідність, класова розшарованість суспільства, наявність антагоністичних суперечностей. Вони слугують підставою формування публічної політичної влади, яким є державний апарат управління;

2) відокремленість публічної політичної влади (державного апарату управління) від суспільства, вона виражає і захищає інтереси найбільш економічно забезпеченої частини (класу) суспільства;

3) поширення публічної влади держави на всю територію у зв’язку з територіальним поділом населення (ззовні - державні кордони, усередині - адміністративно-територіальні одиниці);

4) опора апарату управління держави на апарат примусу (придушення) - загони озброєних людей у вигляді війська, дружини (пізніше - армії, поліції); наявність в’язниць;

5) розподіл функцій публічної влади держави - монарха, намісника, казначейства, органів контролю тощо (пізніше - законодавчих, виконавчих, судових органів);

6) наявність матеріальної основи функціонування влади держави - офіційної системи обкладання даниною, податками - спочатку натуральними, потім - грошовими;

7) наявність у суспільстві писаних загальнообов’язкових правил поведінки - правових норм, які становлять офіційну нормативну основу діяльності державної влади, підтримання правопорядку.

§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства

Розрізняють такі відмінності між соціальним регулюванням у первісному суспільстві (нормами-звичаями) і правовим регулюванням у державі (нормами права):

Норми-звичаї первісного суспільства:

• за способом виникнення - виникають поступово у процесі спільного життя людей внаслідок багаторазового повторення суспільних відносин; суб’єктом їх утворення є вся община, первісне суспільство;

• за вольовою спрямованістю норм - виражають волю (інтерес) всієї общини, роду або племені; нормують працю їх членів на суспільні потреби; регулюють відносини у процесі загального виробництва та розподілу продуктів тощо;

• за формою зовнішнього вираження - існують в усній, формі у свідомості людей, передаються з покоління в покоління;

• за часом набрання сили - виникають і відмирають поступово, без суворо встановленого порядку;

• за засобами регулювання - не знають поділу на права і обов’язки; спочатку використовують заборони (табу), згодом - зобов’язання і загальні дозволи як засоби соціального нормативного регулювання;

• за способом забезпечення виконання - здійснюються відповідно до звички, традицій, внутрішнього переконання, громадського осуду; у разі їх порушення примус виходить від роду (вигнання з общини, тілесні покарання, страта).

Норми права в державі

• за способом виникнення - формуються в суспільстві, організованому в державу, внаслідок постійного повторювання однотипних відносин та формулюються (установлюються, деталізуються, санкціонуються) уповноваженими державними органами (в тому числі судовими);

• за вольовою спрямованістю норм - виражають волю (інтерес) соціальної групи (класу, стану, касти), що перебуває при владі; закріплюють економічну та соціальну нерівність; певною мірою регулюють загальносоціальні відносини (залежно від типу держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна тощо);