Читать книгу «Теорія права і держави: Підручник.» онлайн.

Норми моралі, норми-звичаї, корпоративні й інші норми взаємодіють із принципами і нормами права, знаходять у них одну з необхідних форм свого існування (наприклад, релігійні норми святкування Різдва, Великодня стали правовими).

§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми

Технічні норми - правила, що вказують на найбільш економічно доцільні й екологічно нешкідливі методи, прийоми і способи впливу людей на матеріальний світ, їх взаємодію з технічними і природними об’єктами. Інакше кажучи, - це правила доцільного поводження з предметами природи, знаряддями праці і різними технічними засобами.

Ознаки технічних норм:

1) зумовленість законами природи і техніки;

2) невиразність соціального характеру (не є суто соціальними);

3) невиразність заходів суспільного забезпечення (правових, моральних та інших санкцій);

4) винятковість використання.

Технічні норми не є суто соціальними, хоч мають з ними спільність у тому, що однаково створюються людьми і в інтересах людей.

Розбіжності між ними полягають в об’єктах і методах регулювання. Соціальні норми регулюють суспільні відносини з метою погодження інтересів, установлення компромісу між людьми і їх об’єднаннями, а технічні норми спрямовані на регулювання відносин між людиною і природою, технікою (людина і комп’ютер, людина і знаряддя праці, людина і виробництво).

Технічні норми за природою мають опосередкований соціальний характер і стають соціальними тоді, коли стикаються з поведінкою людей, і люди починають погоджувати свої вчинки з технічними вимогами, тобто тоді, коли вони стають загальними правилами поведінки (загальними нормами). Це, наприклад, різні правила, що установлюють вимоги до якості продукції, товарів і гарантії їх якості. Такі технічні правила розраховані на відносини суб’єктів (колективів) до них у процесі створення продукції (товарів) і у сфері обміну, тому вони мають соціальний характер.

Чимало технічних норм, що діють у матеріально-виробничій та управлінській сферах і мають соціальне значення, набувають правової сили, стають техніко-юридичними - з ознаками обов’язковості і забезпечення державними заходами, аж до примусу Водночас вони не втрачають свого організаційно-технічного характеру. Наприклад, правила протипожежної безпеки, експлуатації атомних станцій, усіх видів транспорту, енергопостачання, збереження і переміщення вибухових і токсичних речовин, поводження зі зброєю та ін.

Технічні норми, що набули правової сили, стали техніко-юридичними:

1) будівельні норми і правила: державні, відомчі, регіональні;

2) державні стандарти - норми зі стандартизації;

3) інструкції (регламенти) щодо безпечної експлуатації та утилізації машин і обладнання;

4) технічні норми виробництва будь-якої продукції;

5) санітарні норми та правила;

6) норми пожежної безпеки;

7) норми (стандарти) витрат сировини, палива, електроенергії;

8) норми, що установлюють вимоги до викидів шкідливих (забруднювальних) речовин автомобільною технікою, обладнаної двигунами внутрішнього згоряння тощо.

Трансформація технічних норм у технічно-юридичні відбувається двома способами: 1) коли держава через відповідні уповноважені органи формулює зміст соціально-технічних норм, додержання яких визнається юридично обов’язковим; 2) коли держава встановлює відповідальність за порушення будь-яких соціально- технічних правил (диспозицій), але не формулює їх, а відсилає до інструкцій чи до інших актів, у яких містяться такі правила. Наприклад, ст. 273 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах і у вибухонебезпечних цехах; ст. 108 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин. Самі правила безпеки у зазначених статтях не наводяться, а подано посилання на інструкції та інші технічні правила (це бланкетний спосіб викладу норм законодавцем).

Питання взаємодії технічних і правових норм в Україні вирішує Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт). Для розвитку міжнародних торговельних відносин має бути єдиний підхід до оцінювання якості продукції, безпеки для навколишнього середовища, життя, здоров’я, майна населення; єдині вимоги до маркування, упаковування, зберігання, транспортування продукції тощо. Україна в 1993 р. стала членом міжнародних авторитетних організацій зі стандартизації - ICO (створена у 1946 р.) і МЕК (Міжнародна електротехнічна комісія, існує з 1906 р.)

§ 3. Норми моралі і норми права

Норми моралі - правила, що виникають із духовної потреби узгодити інтереси особи з особою і суспільством та урегулювати поведінку людей відповідно до понять добра і зла, забезпечуючи її особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки.

Мораль має історичний характер, за всіх часів критерієм моральних норм виступають категорії добра і зла, чесності, порядності, совісті. «Золоте правило» моралі в євангельському формулюванні звучить так: «В усьому, якщо хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтесь і ви з ними».

Загальні ознаки норм права і норм моралі:

1) є соціальними нормами;

2) мають єдину мету - встановлювати і підтримувати порядок у суспільстві;

3) мають однакові функції - впливати на поведінку людей, регулювати їх відносини, формувати масштаби (еталони, стандарти) поведінки;