Не вышел из роли. Сборник юмористических рассказов: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Наташа. Так. Візьми Настю з собою, вона в захваті від тебе, до того ж у неї батько – бізнесмен і допоможе купити тобі машину.

Настя. Так, тато мені не відмовить, він обіцяв мені купити авто, як отримаю права.

Альоша. Якщо ти так наполягаєш на цьому Наташа, то я так зроблю. Тільки, дивись, жалкувати будеш.

Наташа. Ні, не буду.

Альоша. Що ж, ми підемо.

(Альоша і Настя виходять).

Наташа. Що ж тепер буде? Як я переживу цей сором? А батьки… Піду втоплюсь.

Костя. Що ти вигадуєш. Твоє життя тільки починається і це тільки епізод в твоєму житті, який можна розглядати з різних сторін.

(Входить батько, напідпитку).

Петро. Ось де ви молодята заховались і воркуєте як голубки.

Наташа. Тато… Я прошу…

Петро. Встигнете, ще налюбуватись один одним, а зараз пішли до гостей.

Костя. Петро Павлович…

Петро. Зятьок, ми з тобою ще чарки не випили. О, а ти вже й вуса збрив. Що дружина наполягла. Дивись, ініціативу не віддавай. Хоча тобі без вусів навіть краще… Вони в тебе були якісь не зрілі. А зараз ти просто молодець. Пішли до столу.

Наташа. Тато, почекай…

Петро. Хорошо, я вас залишу, але ви не примушуйте гостей чекати.

(Батько виходить).

Костя. Наташа, я повторюю тобі, якщо все життя розглянути глобально, то цей день тільки один епізод в твоєму довгому житті. Тому через нього треба тільки переступити і забути. А потім все піде так як було.

Наташа. Ні, вже так не буде. Я втратила віру, моє кохання розтоптане.

Костя. В кого ти втратила віру?

Наташа. В людей, в Льошу.

Костя. Вибачай мене, але ж ти вірила не йому.

Наташа. А кому ж тоді?

Костя. Тому хто писав тобі листи.

Наташа. Той хто писав мені листи, хотів тільки посміятись з мене.

Костя. Ні. Він не хотів посміятись над тобою.

Наташа. Навіщо ж він писав листи через іншого?

Костя. Він просто хотів допомогти товаришу, але потім, з часом коли я став більше тебе узнавати, то ти все більше подобалась мені. Ти була проста, чутлива дівчина без шкідливих звичок, ти мала добре серце і багату уяву – це нас поєднувало. Через те мої листи до тебе були такі палкі та щирі, але я не хотів в цьому нікому признаватись, бо ти була наречена мого друга. Коли я побачив тебе, то закохався ще більше, але знову я затамував свої почуття. Та, коли я побачив, якмй у вас з Льошою розбрат вийшов в день весілля, то зрозумів, що ви не будете щасливі разом, бо ви зовсім різні. А винний в тому буду я, бо я вас звів до шлюбу, тому я вирішив не мовчати, а ще хочу сказати, що я кохаю тебе і не можу жити без тебе.

РОМАНС КОСТІ.

Листи, лист: – вулкани слів,