Повне зібрання творів: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

І вже най буде як є.

Секс — то є море з людей…

Моя апаратура вже нагрілася до сліз,

Хвилина ше, секунда ше — і я сповзаю вниз.

Мій голод забиває час повільно, ніби кат,

Я роблю то, шо хочу, то, шо не можливо вкрасти.

Дай ше мені, дай, дай, дай води!

Комп’ютер вже закинув всі програми і забив,

Мій мозок вже не дихає, бо дим його накрив.

Я вдихаю дим, з’їдаю дим, скакаю в дим,

Тільки ти не спіши.

Не хочу скоро втратити, шо можна ше нести,

Не хочу віддавати то, шо тільки принесли.

Старий брехун на небі місяць кліпнув і пішов,

Здурив мене, а я повірив, дав і не знайшов.

Стоп, йди назад, стоп! — мої м’язи кричать.

Моргає телевізор чорно-білим кіном.

Він хоче показати то, шо бачить, тільки то.

Годинник собі став, і механізми тихо сплять.

В кімнаті дуже тихо, тільки вени гудять.

Секс — то є море з людей…

Соло

Ми з вами є на тій землі — як клавіші на піаніно.

Хтось — бемоль, а хтось — дієз, але в кінці з нас кожен — людина.

Хтось — біла клавіша, а хтось — фальшива брудна чорна нота,

Хтось завжди буде — «за», а хтось обов’язково буде — «проти».

Часом так є, шо хочеш заграти соло

На одній струні — знайди в собі сили скоро.

Часом так є — шо хочеш, хочеш

На одній струні — знайди в собі сили!