Ти знову купиш
Струйові німецькі шузи,
Твої вуха давно вже звикли до чужої музики.
На твоїх губах застигла гримаса болю,
Чому я тут ше — я хочу давно на волю!
Не твоя вина — шо ти батька свого син,
А твоя біда — не вміти бути ним.
Не стидайся — то твоя земля,
Не стидайся — то Україна.
Добре там є, де нас нема,
Стань для батька нормальним сином.
Секс (То море з людей)
Мліють мої губи, і гудить моя кров.
Я знаю: то, шо буде — буде знов, і знов, і знов.
І я ковтаю дим, ковтаю сірий дим,
Бо ти лежиш так близько, вся закутана у дим.
На шторі хтось із вулиці знов проектує фільм,
Актори ті, шо грають там, давно вже є німі,
Сліпі і німі, сліпі і німі, сліпі і німі, і відчувають нас.
Та гра є не надовго, просто треба мати час,
Я знаю твоє тіло, поїдаю його сам,
Не можу перестати, хочу ше хоча би грам.
Стікає нам по пальцях піт повільно, ніби віск,
Лови його, бо буде пізно, як загасне ґніт.
Коли загасне ґніт, коли загасне ґніт,
Я топлюся на ліжку, ніби айсберг на вогні.
Я роблю дикі хвилі, та нашо вони мені?
Кричу на себе сам, бо точно знаю: то є гріх.
І граю з себе клоуна, і душу з себе сміх,
Я їм тебе, я їм тебе, я їм тебе,