Робили нас щасливими людьми,
І, ніби чудо, польське радіо
Нам відкривало той незнаний світ.
Ми жили всі так, ніби то був сон
І можна бути вічно молодим.
А залишився тільки цей альбом,
А мрії розлетілися, як дим.
Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи.
І справжнім друзям не забудь — подзвони,
Бо, добре чи зле, з тобою завжди вони.
Ми грали примітивну музику
Так чесно, шо пробила би до сліз.
Чекали, шо прийде такий момент,
Коли під ноги впаде цілий світ.
Годинник вперто роки рахував,
І кожен так, як вмів, так і зробив.
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді.
Стриптиз
Гроші мають очі і бачать всьо, шо хочуть,
І грубими руками до крові б’ються з нами.
Мої зимні сльози вже мають колір грошей
І запах злого бога, брудного, німого.
Моя кров годує знов великі гроші.
Вмирає кров, і страшно нам під небом ночі…
Моя кров і твоя кров годує знов великі гроші.
Вмирає кров, і мертва кров, і страшно нам під небом ночі…
Гладиш цілий вечір за гроші свої плечі
І знаєш: не для тебе двері ті, шо в небо.