Вони мають свої хати.
То не є далеко,
Та не можна їх дістати.
Вони мають крила
І не роблять зла нікому
А як стане зимно,
То летять собі додому.
І я собі захотів
Політати десь під небом.
Двоє гарних крил —
І мені вже ніц не треба.
Я собі захотів
Подивитися на люди.
З висоти птахів
Я побачив то, шо буде.
Разом ми
Чи не бачиш, шо я стараюся,
Але трудно є плавати на
Такій глибокій воді, як ми.
Я чую твій шепіт…
Чи ти чуєш, шо я вмираю,
Але прощатися — то ніби так,
Як би трохи вмирати…
Ти чуєш, шо кажу?
На мілизні потонуло
Менше, ніж ми.
Але будемо разом,
Разом ми…
Чи не бачиш, шо я стараюся,
Але трудно є плавати на