Такій глибокій воді, як ми.
Я чую твій шепіт…
Руки медузи
Там, де глибока і темна вода,
Там, де нікого вже живого нема,
Ми раз ходили, ну, бо мусили йти,
Ми заблукали — там море води…
Кроків не чути і не видно слідів,
Я би і далі так ходити хотів.
Він дуже дивний, той затоплений рай,
Ходять медузи, ти їх не відганя-а-ай!..
В очі нам лізуть руки медузи…
Ва-а-а-а-ай!..
Сльози течуть і коляться дуже…
Ва-а-а-а-ай!..
Очі нам гладять руки медузи…
Ва-а-а-а-ай!..
Медузи сторожать свій тихий світ,
Вигнали шуми, вигнали світло.
Носять на плечах цілі тонни води
І не говорять, бо не мають коли…
Їм вже не зимно, тільки тепло їм там,
Холод не чути, коли сумно є нам.
Ти їх послухай, наверх не тікай,
Їхнє повітря ще глибше вдихай!..
Сам
Ше вчора ти був там, де всі.
Дивився на мене,
Такий змучений, злий,
І шось говорив.