Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Те, чого я не знаю, мені не допікає.

— Облиш ту народну мудрість.

— Ми просунулися в справі так далеко, а тепер Бьом її в нас забирає? Ти вважаєш, це правильно?

— Нікого не обходить, що я вважаю правильним. Я детектив, а Бьом — оберкомісар. А ти просто комісар.

— Дякую, я в курсі ієрархії.

— То поводься відповідно.

— Детектив дає накази комісару? Це якось узгоджується з ієрархією?

— Не жартуй, Ґереоне, все достатньо серйозно. У тебе не так багато друзів у Замку, і це аж ніяк не на твою користь, до того ж ти ще й колегу віддухопелив. Тобі треба, для початку, бодай начальству на очі показатися.

— То що, історія набула розголосу?

— А ти як гадав?

— Щодо побиття — це трохи перебільшено. Я дав йому кілька стусанів, ото й усе. Бреннер буквально сам напросився.

— Мені цей гівнюк подобається не більше, ніж тобі. Але ти зайшов аж надто далеко. Бити в пику, та ще перед свідками! Тут переповідають найгірші версії!

— То Червінскі поширює версії, про які ти говориш? А я ж учора їм із Геннінгом виявляв свою прихильність!

— Та ні, гладун радше захищає тебе. Хоча він сам у доволі добрих стосунках із Бреннером.

— Він просто намагається ладнати з усіма, хто за рангом стоїть вище за нього. А це безвідмовний спосіб.

— Не глузуй із нього, ти сам поставив його в складне становище! Навіщо ти даєш Бреннеру таку нагоду? Гівнюк завжди налаштовував Бьома проти нас. Тепер він може безперешкодно всюди дзвонити, яке ти брутальне мурмило.

На це «навіщо» Рат не мав відповіді. Принаймні, жодного, яка б могла вдовольнити Ґрефа.

— Ґереоне, ти маєш тут нарешті показатися, ти не можеш вічно залишатися на втіках! Це справляє кепське враження.

— А хто на втіках? Я розслідую справу.

— Ти не приватний детектив з агенції! Наш заклад називається «кримінальна поліція». Чи я маю тобі про це нагадувати? Кожен із нас — лише мале коліщатко у великому механізмі, ми всі працюємо злагоджено і разом, і ті, у кого найвищі ранги, мають переважну роль.

— Це справді так?

— Ґереон, тобі не слід цим легковажити. Якщо ти негайно не з’явишся тут, Бьом відірве тобі голову. Брифінг починається за десять хвилин. Що я маю йому доповісти, щодо того, де ти валандаєшся?

— Скажи просто, що не маєш уявлення. Але ти можеш йому сказати, що нам знову потрібні криміналісти тут, у Марієнфельді.

— Якщо я зажадаю криміналістів, ніхто не перешкодить Бьому виїхати разом із ними.

— Нехай собі їде. Головне, щоб ти теж був частиною групи. Ти, принаймні, знаєш, про що йдеться.

— Об одинадцятій прийде Віктор Майснер. Він щойно зателефонував і підтвердив рандеву. Тобто, насправді він хотів уникнути допиту, але я наполіг.

— Це ще за понад дві години. Залиш його мені.

— Отже, ти не чекатимеш на мене в студії?

— Ти сам хотів, щоб я приїхав в Управління.

— У мене складається враження, що ти уникаєш мене.