Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Отож, як я вже зазначив, — продовжував Картгауз, — я не знайшов жодних слідів такого фрукта в шлунку мертвої жінки, але вона їла інші фрукти. Однак, мабуть, за багато годин до своєї смерті.

— А причина смерті? Наркотики? Отрута?

— Жодне з цього, — знизав плечима Картгауз. — Зрештою, я не можу вам сказати, від чого вона померла.

— Так само, як у випадку Франк, — пробурчав Бьом. — Це неймовірно. Ви, принаймні, маєте якісь припущення?

— Обстеження показало підвищену кислотність крові. Це нормально для мертвих, але абсолютні значення в цьому випадку незвично високі...

— То беріться до справи, докторе! У вас напевне є здогад!

— Насправді, лише підозра. Тому що я не маю іншого пояснення.

Картгауз прочистив горло, перше ніж продовжити.

— Можливо, вона померла від гіпоглікемії. Однак це неможливо довести.

— Ніколи про таке не чув, — зізнався Ґеннат. — Що це?

— Надзвичайно низький рівень цукру в крові.

— А це може бути смертельним?

— Може. Однак насправді це трапляється тільки з діабетиками, які лікують свою хворобу ін’єкціями інсуліну. Якщо доза інсуліну занадто висока, або якщо організм не забезпечений достатньою кількістю цукру, може виникнути гіпоглікемія.

— У Фастре був діабет? — запитав Ґеннат.

Картгауз похитав головою.

— Я отримав документи від її сімейного лікаря, якого вона нещодавно відвідувала. Вона була дуже здоровою. Вона не приймала наркотиків. Але є місця проколу від голки — ретельний огляді виявив кілька слідів від підшкірних ін’єкцій, які не так легко їх помітити.

Ґеннат кивнув.

— Але оті ліки...

— Інсулін...

— ... його приймають тільки діабетики?

— Саме так, — кивнув головою Картгауз. — Він врятував багато життів. Із вашого дозволу, я хотів би викласти невеличку теорію.

— Нарешті, докторе, — посміхнувся Ґеннат, — витягайте вже свого кота з мішка.

— Хтось впорснув їй велику дозу інсуліну, проти її волі або без її відома.

Доктор замовк, спостерігаючи за реакцією поліції.

— Як я вже зазначав, ін’єкції підшкірні, — повів він далі. — Фактично — у підшкірний жир, з якого діюча речовина повільно надходить у кров. Їй робили ці ін’єкції впродовж кількох днів.

— Без її відома, — задумливо пробурмотів Ґеннат.

Картхаус кивнув.

— Однак її сімейний лікар не міг мені назвати жодні ліки, які б вона мала приймати в ін’єкціях, тому важко собі уявити, як би можливо було вводити їй інсулін непомітно для неї. Тож, мабуть, проти її волі, хоча я не бачив жодних слідів насильства. У будь-якому разі, остання доза була настільки високою, що привела до смерті внаслідок інсулінового шоку. Вона знепритомніла і, зрозуміло, не могла прийняти цукру.

— Цукру?

— Єдине, що могло б їй врятувати життя, одразу, коли її організм отримав дозу інсуліну.