Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Пане комісаре, — першим озвався Ґеннат до Рата, побачивши його, — настав час. Я чув, це вам ми завдячуємо цим відкриттям.

— Я б сказав, пане раднику, пошуковці зробили гарну роботу.

— Вскочили ми у халепу, — вів далі Ґеннат, — бо зараз, фактично, маємо у столиці серійного вбивцю, хотіли ми цього чи ні. Суворе інформаційне блокування, застосоване колегою Бьомом, наразі зберігається. Доки ми самі не знаємо, що тут достоту відбувається, ми не повинні лякати людей. Отже: ні слова для преси!

— Здається, хтось спеціалізується на кіноактрисах; чи не варто бодай їх застерегти?

— Це одне з тих питань, яке ми уточнимо завтра на ранковій нараді. Якщо я правильно оцінюю становище, поспішати не варто. Вівіан Франк востаннє бачили восьмого лютого, і мабуть, її вбили не набагато пізніше. А пані Фастре загинула кілька днів тому. Скидається на те, що наш зловмисник не шкодує часу на приготування. Між двома злочинами минуло близько місяця.

— Якщо за цей час не було іншої жертви, яку ми ще не знайшли...

— Не напитуй лихо! Адже ви перевірили всі випадки зниклих жінок?

— Так, усе порівняли. Фастре була першою зниклою актрисою за останні роки.

— Тоді, мабуть, мине якийсь час до наступної, — Ґеннат задумливо глянув на тіло. — Як гадаєте, навіщо він убиває? Сексуальний маніяк?

Рат знизав плечима.

— На тілі Франк не знайдено слідів, які б на це вказували.

— Їх іноді важко спостерегти на етапі розкладу. Тому нам пощастило, що маємо таке добре збережене тіло. Я з нетерпінням чекаю висновків доктора Картгауза.

Рат обернувся і глянув на Бьома. Той відпустив шупо і говорив тепер лише з цивільним — напевне, чоловіком, який впустив поліцію.

Ґеннат підійшов до медексперта. Доктор Картгауз уже перевернув тіло.

— Як вона померла? — запитав Будда.

Картгауз стенув плечима.

— Я не бачу слідів жодних зовнішніх впливів.

— Немає місця проколу? Від ін’єкції? — запитав Рат.

— Кілька, але малопомітні — напевне, підшкірні. Звідки ви знаєте?

— Вівіан Франк, — сказала Рат, звертаючись більше до Ґенната, ніж до Картгауза, — доктор Шварц теж знайшов на ній слід від ін’єкції. Можливо, ін’єкція отрути.

Бьом теж підійшов до них, але так само не дивився на Рата. Ґеннат, здається, помітив це, але нічого не сказав.

— Ви можете сказати, від чого вона померла? — запитав він лікаря.

Картгауз знизав плечима.

— На перший погляд, я б сказав, природна смерть. Подивимось, чи ми зможемо виявити сліди отруєння при розтині. — Він показав на янголоподібне мертве тіло.

— Єдине, що я зараз можу стверджувати напевно, це тільки те, що тіло вимили.

— Ви це серйозно? — здивувався Ґеннат.

Картгауз кивнув.

— Зазвичай, трупи пахнуть не дуже приємно, і не тільки через гниття — у момент смерті виходять з ладу сфінктери... але в цьому випадку жодних екскрементів, усе чисто. Я навіть думаю, що труп напахчили парфумами, перше ніж сюди його перевезти.

— Те саме з тілом Франк?

Ґеннат поставив це питання, звертаючись одночасно до Рата і до Бьома. Рат поступився словом старшому за званням колезі.