Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Він давно не набирав цього номера, якого не було у жодній телефонній книзі. Номер відповів після першого дзвінка.

— Так? — озвався глухуватий голос на тому кінці.

Рат іще не почув від співрозмовника жодної фрази, але був майже упевнений, що на цій лінії відповідає є китайський помічник Марлоу.

— Говорить Рат, — сказав він і прочистив горло, відчувши, що захрип. — Мені треба поговорити з паном Марлоу.

— Про що йдеться?

— Я можу обговорювати це тільки особисто з паном Марлоу.

— Залиште свій номер, ми вам перетелефонуємо.

Як усе просто. Рат був вражений. Він пригадав, як складно все було, коли він уперше намагався сконтактувати з найрозумнішим гангстером Берліна.

Він поставив телефон на журнальний столик і підвівся, щоб перевернути платівку. Знов заграв саксофон Коулмана Гокінса. Ще не скінчилася композиція, коли задзвонив телефон.

«Швидко, що й казати!»

Він знову прочистив горло.

— Комісаре Рат?

Це не був Марлоу!

Музика припинилася, голка знай наштовхувалася на кінець канавки, з тріском відскакувала, і знову... Рат за одним махом зосередився.

— Пане Кремпіне? Приємно, що ви знову зателефонували. Ви обміркували пропозицію?

— Якщо ви запропонуєте мені здатися поліції, я негайно кладу слухавку!

Він здавався ще більше стривоженим, ніж коли подзвонив уперше. Очевидно, він теж прочитав сьогоднішні заголовки.

— Це ви мені подзвонили, — спокійно відказав Рат. — Мені просто цікаво, чому ви це зробили.

— Тому що я хочу поговорити з вами.

— Я один з тих, хто полює на вас.

— Але ви єдиний, хто не вважає мене вбивцею.

Судячи з цих слів Кремпіна, можна було припустити, що Оппенберґ таки розмовляв з ним.

— Приємно, що ви мені довіряєте. Але як співробітник поліції, я не можу рекомендувати вам нічого, крім здатися. Розкажіть, що ви знаєте. Тоді випливе правда.

Кремпін гірко засміявся.

— Не думаю, комісаре, що ви такий наївний, яким хочете видатися. Якщо я прийду в поліцію, на мене всі напосядуться разом усі — поліція, преса, громадськість. Ви серйозно вірите, що у моєму випадку поліція здатна розслідувати неупереджено? Вона цього не робить зараз! Вона полює на мене, і це єдине, що поліція робить у цій справі.

— А ви хочете довіритись одному з мисливців?

— Я хочу, щоб ви знали, що відбувалося у кіностудії того дня, коли загинула Бетті Вінтер. Тоді ви зрозумієте, що я не маю на своєму сумлінні вбивства.

— Тоді розкажіть мені свою історію, можливо, це справді допоможе у справі.

— Не по телефону. Ми маємо зустрітися.

— Ви не боїтесь, що я розкрию місце нашої зустрічі команді мисливців?