Деякий час, мабуть, хвилин з десять, автобус обережно крався порожньою трасою, вискрипуючи підвіскою та розхитаними дверима, аж тут Томас Якович, що сидів зі своєю покусаною пикою біля вікна, зойкнув:
— Дивіться! Що це? Оно в полі! В кукурудзі! Якісь темні силуети!
— Мєщєрскій Скоморох! — пролунав грізний голос Переїбихаудегена, і салон одразу заповнився рішучим клацанням затворів і якихось залізяк. Товариство готувалося до відсічі.
— Буде непереливки, панове! — додав Арлекін Петрович. — Скоморохі — це страшний московитський винахід, розроблений в закритих сибірських НІІ у вісімдесяті роки, ще при Андропові. Так, вони трохи застарілі, але від того не менш небезпечні.
— Борітеся — поборете! — процитував класика Остап Вішну і пересмикнув цівку дробовика.
— Ні куля, ні картеч не зупинять Скомороха, Остапе, — похмуро зауважив Арлекін Петрович. — Хіба ненадовго затримають. Але хуй на них, почнемо битися, а там побачимо. Стрілецька зброя згодиться проти їхнього ескорту, теж, до речі, дуже небезпечного. Називається воно Таваріщ-2. Це летючі андроїдні мотоблоки супроводу, менші за розмірами, не такі смертоносні, але їх більше і вони нахабніші. Якщо не помиляюся, на одного Мєщєрского Скомороха за штатом приходиться по чотири-п’ять Таваріщєй-2.
— А у чому їхня небезпека? Що вони роблять? Чим б’ються? — переляканим голосом насилу промовив Томас Якович. Мавпуна помітно трусило, було видно, що він досі не отямився після нападу голови Корчинського.
На це питання докладно відповів Остап Вішну:
— Мєщєрскіє Скоморохі, павіане, застосовують бойові культурні коди. Насправді це не надто складна технологія, якщо на цьому розумітися, але результативна. Мистецтво битви культурними кодами сягає давніх давен, має суто шаманське коріння, і у цій справі московити нині не мають собі рівних. Це свого роду магія візуалізації, посилена відносно сучасними технологіями. В Скоморохів вмонтовані візуалізатори кодів, в які спеціально навчені кремлівські культурологи завантажують потрібну інформацію. Це можуть бути чорно-білі фотографії мами з коромислом, кабінетне погруддя Молотова або зображення ізбушкі на курячих ніжках з дитячої казки, просто як приклад. Це навіть може бути звичайна балалайка. Будь-що, що може викликати у кацапа гордість за просраную страну! Ось, а замість їбальника у Скомороха стоїть матеріалізатор візуалізованих кодів. Працює Скоморох на чистій сирій нафті, і це теж важлива частина магічної технології. Раніше, як кажуть історики, все це працювало на дровах і соболиних хутрах, але прогрес не оминув і Московію.
Тут обережно подав голос Репостислав Вакарчук, що тримався на диво мужньо і поки що хуйні не пиздів.
— Почекайте, Остапе Паранірвановичу, а як конкретно вони застосовують оці коди? Що можна зробити за допомогою мами з коромислом і балалайки? Як все це працює? І чи існує який-небудь дієвий метод боротьби з цим? І що саме роблять андроїдні мотоблоки?
— Як застосовують і що роблять, Репостиславе, боюся, ми самі скоро побачимо, і попередній інструктаж тут не допоможе — ви шо так, шо так охуїєте. Тут теж потрібна магія. Бачите, панове, кожна магічна традиція має як свої плюси, так і свої мінуси. В принципі, з московитським чаклунством можна досить результативно боротися за допомогою англосаксонських заклять. Шкода, що ми не маємо з собою надійного британського матеріалізатора культурних кодів, з ним було би легше відбитися. Втім, Арлекін Петрович добре знається на давньогерманській магії, а особливо на скандинавській та саксонській її традиціях. Я, у свою чергу, як краєзнавець і спеціаліст з індоарійських культів зроблю, що зможу, та й Кривавий Пастор, гадаю, допоможе своєю молитвою. Саме час відсунути конфесійні протиріччя, потрібна допомога усіх гуманістичних пантеонів! Що скажете, Олександре Валентиновичу?
— Звичайно, зроблю все, що у моїх силах! Силу латинського матюка поки ніхто не відміняв, крім того, я маю глибокий реформаторський досвід, хоча й був до початку Реформації одним з найкращих співробітників Римської Курії, тут ніде правди діти, — підтвердив сказане Остапом Вішну Кривавий Пастор і одразу поцікавився: — А як щодо голови Корчинського? Чи можемо якось використати її проти кацапів? На що вона здатна, крім того, щоби проповідувати і кусати за пики павіанів? Все ж таки балакуча голова — це предмет, так чи інакше, магічний. Щоправда, досі не можу зрозуміти, якого роду сила нею керує? Все ж таки сарацинська чи, може, якась інакша?
— Тут немає згоди, пане пасторе, питання досі є дискусійним, — замість Вішну відповів Арлекін Петрович. — Скоріше за все, тут задіяно якесь синтетичне чаклунство. Але в цілому відчувається потужна аграрна магія, бо така голова, наприклад, дуже добре годиться для викликання дощу або посухи, чи проти сарани. А сарацинські алхімики — це ж просто середньовічна легенда! Я не виключаю навіть і трипільського походження цього артефакту. Відчувається, що голова Корчинського — річ дуже древня. Але, шановні, йдеться, врешті, про те, чи реально за допомогою англосаксонських заклять пробити культурологічний захист Мєщєрского Скомороха, і чи можна ними пошкодити андроїдний мотоблок супроводу Таваріщ-2. Як відомо, разом з таким мотоблоком сила Мєщєрского Скомороха набуває неабиякої потуги, хоча сам по собі мотоблок цілком піддається фізичній обробці.
Гадаю, що цілком реально, хоча повної гарантії, звичайно, нема. Прецеденти були, і неодноразово, але чи вистачить нам вміння і сил? Все ж таки серед нас лише двоє конунгів СБУ і один пастор. Так, є кілька підготованих селовиків — солдат ЗСУ Юхименко, двоє неодноразово відзначених подяками керівництва старших кнехтів і навіть один гербовий шляхтич щойно з Грюнвальда, ніхуя ж собі! Але цього явно недостатньо. А хто всі інші, при всій повазі? Один мавпун і один ретранслятор сенсів! Не думаю, що з них буде багато користі, — зітхнув Переїбихаудеген. — От якби прокинулася Вьольва Євдокимівна, ми би показали цим багатоцільовим матрьошкам, де Новоросія зимує, але це не у нашій владі: якщо пані спить, то пані спить.
У цю саму мить на всю фаршрутку пролунав збуджений голос Гриші №1: — Увага! Тобто ахтунг! Здається, вони наближаються! Дивіться!
І дійсно, поки автобус їхав собі трасою, а кнехти пильнували кукурудзяне поле, непевні плями на обрії значно збільшилися, почали набувати конкретних абрисів, і фаршрутка опинилася у полі їхньої уваги. Це був здоровенний Мєщєрский Скоморох у супроводі п’ятьох летючих андроїдних мотоблоків. І хоча вони були все ще далеченько, Томас уже встиг відчути стратегічну погрозу і крепко охуїти, як і попереджав товариство Остап Вішну. Він дивився і не вірив своїм очам.
Найбільше Скоморох скидався на потворний гібрид напівзруйнованої панельної хрущовки, гігантської матрьошки з сувенірного лотка і здоровенного пропитого московита. Він був неохайно пофарбований у бруднуватий індустріально-сірий колір, заввишки мав метрів з п’ятнадцять, а замість їбальника прості дерев’яні двері, як у сільського сортира. Зі Скомороха стирчали своєрідні металеві руки, чимось схожі на грифи від басових балалайок, а зі спини димілися чорним димом високі вихлопні труби. Власне, на московита його робила схожим загальна моторика рухів, нахабна і самовпевнена.
В повітрі навколо Скомороха крутилося кілька летючих мотоблоків, здалеку схожих на великі чорні бензопили або газонокосарки, увішані якимсь технічним причандаллям, радіаторами та антенами. Рухалися вони стрімко, досить таки маневрено та зухвало, і уже було чутно, як пронизливо високо гуділи іхні невеликі, але потужні турбіни.
— Готові? Зустрічайте, хлопці! — чітко скомандував Арлекін Петрович. — Першими на нас підуть Таваріщі-2, це їхня звичайна тактика прощупування боєм. Задача полягає в тому, щоби не дати їм розкочегаритися. Треба одразу угандонити кілька мотоблоків на ближньому підльоті. Алгоритм їхньої поведінки змодельований за принципом так званої «пітерської подворотні». Вони різко стартують, але якщо сходу виписати їм пизди, починають метушитися і втрачають ініціативу.
Це має розізлити Скомороха, а в цьому стані він впадає у некеровану лють. Тут його й можна підрізати закляттям! Отже, по команді — але лише по команді — з усіх наявних стволів гасіть мотоблоки, стріляйте прямо крізь шибки, спробуйте збити їх усі, а Скоморохом займемося ми з Вішну Паранірвановичем і Кривавим Пастором. Навіть не намагайтеся нам допомагати і не стріляйте по ньому! Економте набої, бо вони ще можуть знадобитися. Вакарчук! Починай співати!
Всі напружено вдивлялися в кукурудзяне поле праворуч по ходу руху, звідки й насувався кацапський підрозділ, а Вакарчук тихо, але дуже зворушливо заспівав «Я не здамся без бою». Юхименко клацнув затвором старенького калаша, армігер упевненими рухами сильних рук закінчив натягувати тятиву великого генуезького арбалета і приготував кілька залізних болтів. Гриші професійно зайняли свої позиції під вікнами, секретар РНБО прийняв смиренну молитовну позу, а Остап Вішну вже тримав в одній руці обріза, зарядженого картеччю, іншою ж низько вимахував своєю сувенірною булавою. Двома іншими руками він міцно тримався за поручні й переминався з ноги на ногу.
— Вже близько, чуєте? — промовив Вішну і подивився на армігера. — Чуєте?
Здалеку крізь нерівномірний гул дизельного двигуна в салон долетів неприємний технологічний гуркіт з присвистом, і всі разом почули трубний глас Мєщєрского Скомороха. Тембрально цей глас був схожий на заводський гудок сталінського завода-гіганта, і нічого хорошого від нього очікувати не доводилося:
— Сука, блядь, да ты че, ахуел, что ли? Стоять, пидар! Сука, сюда иди, ты че! Давай побазарим! Снимай пиджак! Я тебя урою, сука хахляцкая! Пацаны, бей биндеру! За нами Масква! Давай-давай!!!
Таваріщі-2 тут-таки згрупувалися у бойовий порядок: один трохи глибше і посередині, четверо попарно збоків, та одразу з густим комашиним ниттям низько поперли понад кукурудзою в пряму лобову атаку.
— Товариство! Стріляти по моїй команді і тільки разом! Підпустіть їх поближче, але не дайте їм себе забазаріть, бо саме в цьому вся їхня сила! Увага!
Що ближче підлітали до фаршрутки кацапські мотоблоки, тим гучніше й упевненіше звучав не дуже приємний на перший погляд голос Репостислава Вакарчука: «Я не здамся без бо-ю-ю-!!!» — із сильним вібрато співав він, і це ще більше надихало товариство до запеклого супротиву.
Пастор почав гаряче молитися, Арлекін Петрович піддав трохи газку, фаршрутка відчутно прискорилася, і до пасажирів одразу долетів огидний промисловий глас Мєщєрского Скомороха: — Засцал, сучара?!! Тебе пизда! Распишу на ленты, пидарок!
Бойовий порядок Таваріщєй-2 хижо кинувся на автобус, і до товариства докотилася перша хвиля густого кацапського забазарєва у традиційному хоровому виконанні.