Бу-Ба-Бу: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Юрій АНДРУХОВИЧ. ВИБРАНІ КАВАЛКИ

І. ВІДЧИНЕННЯ БАЛАГАНУ: Вірші дитячо-юнацькі й подальші

2. САМІЙЛО НЕМИРИЧ ТА ІНШІ БАНДИТИ: Галерея почвар

3. ДЕЯКІ МАГІЧНІ ОКАЗІЇ: Суцільний тріллер

4. ПАТРІАРШІ ПОСЛАННЯ: Вірші з приводу та випадкові

«Уважаємі люди! Мною винайдено множество інтересних предметів, а также зілля і цєлєбниє трави! В ранній юності зо мною бесідував дух молодого Ломоносова, в результаті чого я гойте стою перед вами, такой хароший і нелукавий. Хто желає познакомиться ближе, той може. Хто не желає, той хай уходить поскоріш, бо я такий, що й футс-гендс поламать могу ні за гріш! І не нада тут своїм рилом торгувати, місце занімати. Он є нормальні люди, їм я гойте другом буду. Бо я такой – шо да, то да, любіть мою задницю, господа! Тепер по порядку о моїх авторських проектах, о моїх чудотворних, бляха, рецептах. Порошок для визивання рвот, поносів, кровоточеній, мученій і обмороків, тоїсь памороків. Інгредіентс: чорне кофе, водка «Столичная», конський пот, хребет ящірки-саламандри кручений, дишель в рот, стікло товчене, яд зміїний, уксус, або ж оцет, – що кому більше нравиться, – плюс людського м'яса немного, бодай пінцет! Ідеальне срєдство, коли вас не люблять, блядь. Іспользують розвідки всіх западних стран, тільки в нас не іспользує дурний Іван! А ви звідси топайте, як не інтересно, зер шлехт, ту бед, бо ненароком можу розбити череп або, цум байшпіль, поламати хребет!»

Монолог зазивальника перед входом до буди

(«Рекреації»)

ВІДЧИНЕННЯ БАЛАГАНУ:Вірші дитячо-юнацькі й подальші: попурі на вільні теми

Я міг би гнати тепле стадо –

Агов, мої маленькі чортенята!

У нього палка потреба,

В реторті вариться коктейль –

Я стужився. Я, мов кінь, погриз вудила –

Як ми ходимо обоє

Братове, до вогню мене прийміть,

Він дуже полюбляв старе каміння,

Коли мандрівник повернувся додому,

– Друзі, – з легким зворушенням у голосі заговорив Мартофляк, – поки принесуть печеного зайця, я прошу кожного з вас, прочитати по останньому віршеві. Адже ви щось понаписували останнім часом?

– Я написав справжнього травневого вірша, гадаю, він буде доречним, – оголосив Хомський. – Але спершу вип'ємо, бо я відчуваю страшенну сухість у роті.

Вчинивши так, як він запропонував, усі наготувалися слухати. І почули таке:

– Непогано, – перебив йому Мартофляк, – але це не твоє, а Андруховича. Раннього.

І всі голосно заплескали в долоні.

ВЕСНЯНКА ДО СНУ

І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив:

– Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина?

– Розумієте, – набрався духу Хомський, – ми його любимо.

– Вот и чудесно. Почитай, браток, из Есенина; только с выражением. Про любовь, а?..

І Хомський не змигнувши оком почав декламувати.

А це така любовна гра: