Вибрані твори. Том III: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Андершафт. Ось наслідки вашої євангелії любови. Чи не так?

Казенс. Хіба я не повинен любити навіть свого тестя?

Андершафт. Кому потрібна ваша любов? Яким правом ви берете на себе сміливість пропонувати мені її? Я вимагаю від вас належної пошани й уваги, інакше я вас уб’ю... Але ваша любов! До біса ваше зухвальство!

Казенс (посміхаючись). Може я, Маке, не вмію приховувати своїх почуттів?

Андершафт. Ви беретеся на хитрощі, Евріпіде. Ви слабшаєте. Зброя випорскує з вашої руки. Ну що ж, спробуйте вашу останню зброю. Жалість і любов зрадили вам, у вас лишилося ще прощення.

Казенс. Ні, прощення — це твердиня жебрака. У цьому я з вами згодний. Ми повинні платити свої борги.

Андершафт. Добре сказали. Справді, ви мені підійдете. Згадайте слова Платона.

Казенс (здригнувшись). Платона? Ви насмілюєтеся цитувати мені Платона!

Андершафт. Платон каже, друже мій, що суспільство не можна буде врятувати, аж поки або професори грецької мови не почнуть робити порох, або фабриканти пороху не стануть професорами грецької мови.

Казенс. О спокуснику, хитрий спокуснику!

Андершафт. Ну що ж! Вибирайте, вибирайте!

Казенс. Але може, Барбара не вийде за мене заміж, якщо я зроблю неправильний вибір?

Барбара. Можливо.

Казенс (дуже збентежений). Ви чуєте?

Барбара. Тату, невже ви нікого не любите?

Андершафт. Я люблю мого найкращого друга.

Леді Брітомарт. А хто це, дозвольте спитати?

Андершафт. Мій найсміливіший ворог. Це той, хто примушує мене завжди бути на висоті.

Казенс. Справді, цей суб’єкт, так мовити, поет. Мабуть, він таки велика людина.

Андершафт. Може, ви покинете розмовляти й прийдете до якогось певного рішення?

Казенс. Але ви примушуєте мене йти проти моєї волі. Я ненавиджу війну.

Андершафт. Ненависть — це помста боягуза за те, що йому навіяли страх. Чи насмілитеся ви оголосити війну війні? Ось засоби для цього; мій друг містер Ломакс сидить на них.

Ломакс (схоплюючись з місця). От тобі й на! Невже ви хочете сказати, що ця річ наладована? Моя люба, встаньте швидше.

Сара (спокійно і далі сидить на набої). Якщо я маю злетіти в повітря, то що ґрунтовніше це буде зроблено, то краще. Не хвилюйтеся, Чоллі!

Ломакс (до Андершафта, енергійно протестуючи). Адже це ваша дочка.

Андершафт. Бачу. (До Казенса). Ну, друже мій, чи можемо ми чекати на вас о шостій годині ранку?

Казенс (рішуче). Ні в якому разі! Швидше все це підприємство злетить у повітря, аніж я встану о п’ятій годині ранку. Години моєї роботи — нормальні, здорові години: від одинадцятої до п’ятої.

Андершафт. Приходьте, коли хочете. До кінця тижня ви будете приходити о шостій і лишатися доти, доки я не вважатиму за потрібне для вашого здоров’я виганяти вас звідси. (Кличе). Білтоне! (Повертається до леді Брітомарт, що підводиться зі свого місця). Люба моя, залишимо цих двох молодих людей на самоті на хвилинку. (Білтон виходить із майстерні). Я хочу показати вам піроксиліновий відділ.

Білтон (заступаючи дорогу). Але не беріть нічого палахкого, сер.

Леді Брітомарт. Що ви хочете сказати? Ви натякаєте на мене?