Вибрані твори. Том III: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Шуцмахер. Ні.

Ріджон. Мабуть, десь на моднім курорті?

Шуцмахер. Як би я міг дістати модну практику? Мені ніяк було зачепитись. Отже, я оселився в промисловому місті, в центрі Англії, і відкрив маленьку лікарню з комірним по десять шилінгів на тиждень.

Ріджон. І вам пощастило?

Шуцмахер. Дуже добре. Я тепер маю дім в Гертфордширі, опріч приміщення в місті. Коли б вам захотілось спочити з суботи до понеділка, я міг би вас взяти з собою автомобілем, — якась година подорожі.

Ріджон. У грошах купаєтесь. Я хотів би повчитись у вас, багатію, як здобувати собі гроші. В чім тут секрет?

Шуцмахер. О, наразі він був досить простий, хоч я, напевне, був би дуже занепокоєний, якби хто звернув на нього. Я боюсь, щоб ви не знайшли в ньому будь-чого негожого.

Ріджон. О, я на ці справи дивлюся просто. Що ж то за секрет?

Шуцмахер. Ну, секрет той тільки в двох словах.

Ріджон. Не даю даремних порад, правда?

Шуцмахер (злякано). Ні! ні! Ну, що ви!

Ріджон (виправдуючись). Звичайно, ні! Я тільки пожартував.

Шуцмахер. Мої два слова прості — одужання ґарантоване.

Ріджон (захоплено). Одужання ґарантоване!

Шуцмахер. Гарантоване! Кінець кінцем, це те, чого кожен вимагає від лікаря, — хіба не так?

Ріджон. Мій милий Луні, та це ж натхненна думка! Це було у вас написано і на бляшаній дощечці?

Шуцмахер. Ні, дощечки в мене не було. Була просто червона вітрина, а на ній чорними літерами написано: «Доктор Лео Шуцмахер, приймає чоловіків, жінок, дітей. Поради й ліки — шість пенсів. Одужання ґарантоване».

Ріджон. І ґарантія ця з десяти випадків справдилась хоч в одному, га?

Шуцмахер (вражений такою стриманою оцінкою). Ну, далеко більше. Бачите, для більшости значно краще, коли вони уважно ставляться до тої розумної поради, яку ви їм даєте. І ліки їм справді допомагають. Парішів хімічний препарат, як ви знаєте, фосфат. Столова ложка на півлітра води: чудово допомагає проти всіх хвороб.

Ріджон. Редпенні, запишіть. Парішів хімічний препарат.

Шуцмахер. Ви знаєте, я й сам його приймаю, коли мені нездужається. Прощавайте! Сподіваюсь, не будете гніватись за мій візит. Хотілось тільки привітати вас.

Ріджон. Ну й чудесно, мій любий Луні. В ту суботу разом поснідаймо. Приїздіть своїм автом і візьміть мене до Гертфорда.

Шуцмахер. Приїду. З великою охотою. Дякую вам! Прощайте! (Ріджон його проводжає й зразу ж повертається назад).

Редпенні. Старий Педді Куллен уже раз приходив, доки ви ще не вставали, хотів привітати вас перший.

Ріджон. Чудесно! А хто вас навчив називати сера Патріка Куллена старим Педді Кулленом, ви, молодий розбишако?

Редпенні. Ви ж його ніколи інакше й не називали.

Ріджон. Але не тепер, коли я й сам сер Коленсо. А далі й мене ви станете називати старим Коллі Ріджоном.

Редпенні. Ми так і називаємо вас у клініці св. Анни.

Ріджон. Отож-бо й воно! Через те такі й неприємні сучасні студенти-медики. Ні пошани, ні пристойного поводження, нічогісінько...

Еммі (в дверях, доповідаючи). Сер Патрік Куллен. (Виходить).