Вибрані твори. Том III: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Андершафт. Я думаю, ви здогадуєтеся про мої думки, містере Казенс. (Казенс розмахує паличкою від барабана, так ніби вибиває дрібушечки, але не видає жодних звуків). Так... але що, коли Барбара вас розкусить?

Казенс. Бачите, я не вважаю, що обманюю Барбару. Я щиро цікавлюся планами Армії Спасіння. Річ у тому, що я ніби колекціонер різних релігій. І найцікавіше те, що я міг би визнавати першу-ліпшу з них. Між іншим, чи визнаєте ви якусь релігію?

Андершафт. Так!

Казенс. Це якась своєрідна релігія?

Андершафт. Я вірю в те, що тільки дві речі потрібні, щоб спасти душу.

Казенс (розчаровано, але ввічливо). Ах, це з церковного катехізису. Чарлз Ломакс теж належить до панівної церкви.

Андершафт. Ці дві речі...

Казенс. Хрищення і...

Андершафт. Ні! Гроші й порох!

Казенс (здивовано, але зацікавлено). Це переконання, що панує серед наших керівних класів. Нове тільки те, що ви одверто це визнаєте.

Андершафт. Ось власне!

Казенс. Пробачте, але чи є місце у вашій релігії для чести, справедливости, істини, любови, милосердя та іншого?

Андершафт. Так, все це є тільки прикраса й розкіш повного, яскравого й забезпеченого життя.

Казенс. Але що, коли доводиться робити вибір між усім цим і грішми та порохом?

Андершафт. Вибирайте гроші та порох, бо, не маючи досить того й другого, ви не спроможетеся на все інше.

Казенс. І це ваша релігія?

Андершафт. Так! (Тон цієї відповіді приводить розмову до кінця, Казенс кривиться, висловлюючи цим свій сумнів, і дивиться на Андершафта; той дивиться на нього).

Казенс. Барбара на це не погодиться. Вам доведеться вибирати між вашою релігією й Барбарою.

Андершафт. Так само, як і вам, мій друже. Вона швидко виявить, що ваш барабан порожній усередині.

Казенс. Шановний містере Андершафт, ви помиляєтесь. Я щирий прихильник Армії Спасіння. Ви не розумієте Армії Спасіння. Вона втілює в собі радість, любов і мужність. Вона вигнала страх, каяття й відчай, що панували в колишніх євангельських сектах, які жахалися пекла. Вона виступає на боротьбу з дияволом, під звуки труб і барабанів, з музикою й танками, з прапорами, пальмовим віттям, як годиться небесному військові, що спустилося на землю. Вона витягає з шинка п’яницю й робить з нього людину, вона знаходить хробака, що плазував у кухні на задвір’ях — і ось перед нами жінка. І ці чоловіки й жінки — люди вищого ранґу, бо це сини й дочки Всевишнього. Вона бере бідного професора грецької мови, найштучнішу і найпригніченішу з усіх людських істот, що годувався пнями слів, і робить з нього поета, навіює йому істинний культ Діоніса й посилає його на вулицю барабанити дифірамби. (Оглушливо вистукує дрібушки на барабані).

Андершафт. Ви перелякаєте ввесь будинок.

Казенс. О, вони звикли до цих раптових проявів релігійного екстазу! Проте, якщо барабан вас дратує... (кладе в кишеню палички, скидає барабан і ставить його на землю проти воріт).

Андершафт. Дякую вам!

Казенс. Чи пам’ятаєте ви, що сказав Евріпід про гроші й порох?

Андершафт. Ні.

Казенс (декламує):

Грішми і зброєю

В борні не важко брата подолати.

Надії, прагнення і сподівання

Людей з землі до неба поривають;