Вибрані твори. Том III: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Шерлі. Тринадцять стон чотири фунти.

Білл утрачає останню надію.

Барбара. Ідіть, побалакайте з ним, Білле. Він наверне вас.

Шерлі. Він зробить з твоєї голови картопляне пюре.

Білл (похмуро). Я не боюся його. Я нікого не боюся. Але він може мене подолати. Вона доконала мене. (Похмуро сідає край водоймища).

Шерлі. Ти не йдеш? Я так і думав. (Сідає).

Барбара (кличе). Дженні!

Дженні з’являється біля дверей; на кутку рота в неї пластир.

Дженні. Я тут, майоре!

Барбара. Пришліть Роммі Мітченз, щоб вона тут прибрала.

Дженні. Вона, здається, боїться сюди йти.

Барбара (на хвилину стає надзвичайно схожа на свою матір). Дурниці, вона повинна робити те, що їй кажуть!

Дженні (кличе). Роммі! Майор каже, що ви повинні вийти.

Дженні підходить до Барбари, навмисно намагаючись стати коло Білла, щоб він не подумав, що вона його боїться або гнівається на нього.

Барбара. Бідна маленька Дженні! Ви втомилися? (Оглядає її поранену щоку). Болить?

Дженні. Ні, тепер усе минуло. Це дурниці.

Барбара (розглядаючи забите місце). Напевно, він ударив з усієї сили. Бідний Білле! Ви на нього не гніваєтеся, чи не так?

Дженні. О, ні, ні, ні. Анітрохи, майоре! Хай благословить його Бог, бідолаху. (Барбара цілує її, і вона весело біжить у будинок. Білл змагається з напливом нових почуттів, що турбують його, але нічого не каже. Роммі Мітченз виходить з будинку).

Барбара (йде назустріч Роммі). Ну, Роммі, покваптеся. Візьміть помийте ці кухлики й тарілки. І киньте кришки пташкам.

Роммі бере три тарілки й кухлики, але Шерлі забирає в неї свій кухлик, тому що там лишилося ще трохи молока.

Роммі. Нема жодних кришок. Тепер не такий час, щоб кидати хліб пташкам.

Прайс (з’являючись у дверях). Якийсь джентльмен бажає оглянути притулок, майоре. Він каже, що він ваш батько.

Барбара. Добре! Іду! (Сноббі заходить у будинок. Барбара йде за ним).

Роммі (підкрадаючися до Білла й звертаючися до нього тихо, але надзвичайно переконливо). Я б з тобою розправилася, свиняче рило, негіднику, коли б вона мені тільки дозволила! Ти не джентльмен, коли б’єш жінку по обличчі. (Білл не звертає на неї уваги, опанований глибшими почуттями).

Шерлі (йде за нею). Послухайте, йдіть-но швидше в будинок, а то матимете ще неприємності за свою балаканину.

Роммі (зарозуміло). Якщо не помиляюся, я не мала приємности бути з вами знайома. (Вона йде в будинок, забравши посуд).

Шерлі. Це...

Білл (грубо). Не розмовляй зі мною, чуєш? Дай мені спокій, або я тебе поб’ю! Вже тобі я не дозволю топтати мене ногами.

Шерлі (спокійно) Не турбуйся. Ти не такий приємний співрозмовник, щоб шукати знайомства з тобою. (Коли він збирається увійти в будинок, з’являється Барбара з Андер-шафтом).

Барбара. О, ви тут, містере Шерлі! (Зупиняється між ними). Це мій батько. Я казала вам, що він матеріаліст, чи не так? Ви напевно зможете зрозуміти один одного.