Вибрані твори. Том III: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Редбрук (в великим апломбом). Нема бога, крім Аллаха, всемогутнього, всеблагого.

Дрінквотер. Слухайте, слухайте!

Осман (до Сіді). Капітанів слуга висловлюється, як справжиій правовірний.

Сіді. І це добре.

Брасбаунд (у бік Редбрукові). Де ти це вичитав?

Редбрук (у бік Брасбаунда). В «Арабських ночах» капітана Бертона, примірник є в книгозбірні національного ліберального клубу.

Леді Сісілі (гукає за сценою). Містере Дрінквотер! Допоможіть мені підтримати Марцо.

Сіді прислухається. Ніздрі йому роздуваються, очі горять.

Осман. Безсоромниця!

Брасбаунд (до Дрінквотера, хапаючи його за комір і шпурляючи до дверей). Забирайся! (Дрінквотер зникає крізь маленькі двері).

Осман. Чи не закрити їй обличчя, перш ніж вона сюди ввійде?

Сіді. Ні!

З маленьких дверей виходить леді Сісілі, що знову вбралася в свій дорожній костюм, з капелюшиком у руці. Вона підтримує Марцо; він дуже блідий, але має силу рухатися. Дрінквотер підтримує його з другого боку. Редбрук поспішає допомогти леді Сісілі й одводигь Марцо до гурту, що стоїть позад Брасбаунда. Леді Сісілі підходить до Брасбаунда та шейха і привітно звертається до останнього.

Леді Сісілі (подаючи йому руку). Сіді-ель-Ассіф, правда? Як ся маєте? (Він відступає, трохи почервонівши).

Осман (шокований). Жінко! Не торкайся нащадка пророка.

Леді Сісілі. А, розумію! Я повинна бути представлена до двору. Гаразд! (Робить урочисто реверанс).

Редбрук. Сіді-ель-Ассіф, це одна з могутніх жінок у країні франків. Вона показується без запинала перед королями, і лише принци мають право доторкнутися її руки.

Леді Сісілі. Хай буде з тобою Аллах, Сіді-ель-Ассіф.

Будь же добрим маленьким шейхом і потисни мені руку.

Сіді (насмішкувато торкається її руки). Це дивна пригода, гідна того, щоб її занести до історії, нарівні з переказом про царя Соломона та царицю Савську. Так, Османе Алі?

Осман. Хай буде з тобою Аллах, владарю! Це так.

Сіді. Брасбаунде Алі! Присяга праведної людини не потребує багатьох слів. Невірний каді, твій бранець, віднині належить мені.

Брасбаунд (твердо). Це неможливо, Сіді-ель-Ассіф. (Сіді насуплюється). Від султана, нашого владаря, вимагатимуть викупу за його кров. Я відпроваджу його до Марокко й видам його владі.

Сіді (переконливо). Брасбаунде, я перебуваю в своєму домі й серед свого народу. Я тут султан. Подумай про те, що говориш, бо коли я віддам розпорядження про життя або смерть, я не візьму його назад.

Брасбаунд. Сіді-ель-Ассіф! Я куплю в тебе цього чоловіка за ту ціну, яку призначиш. І якщо не заплачу по совісті, то замість його голови візьмеш мою.

Сіді. Нехай буде так! Ти візьмеш собі чоловіка, а за це віддай мені жінку.

Сер Ґовард і Брасбаунд (воднораз). Ні, ні!

Леді Сісілі (палко). Так, так! Звичайно, містере Сіді. Звичайно! (Сіді всміхається з серйозним виглядом).

Сер Ґовард. Неможливо!

Брасбаунд. Ви не знайте, що робите.