Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Доповідну записку Федорчук надіслав у Москву спецкур’єром. Документ мав назву «Гетьман Мазепа» ⁹⁾, був видрукований на трьох сторінках, без підпису і реєстраційного номера, прізвища Шелест, Юзефович, Чубинський, Юнк, Рогоцька, Кім Ір Сен, КНДР, назви іноземних спецслужб, польської підпільної організації «Жонд народови», газети «Кієвскій ТєлєґрафЪ», назви гімну «Ще не вмерла Україна» і книги «Україно наша радянська» («УНР») були вписані в текст від руки; в правому горішньому кутку стояло: «Цілком таємно. Для інформування. Після ознайомлення - знищити».

До депеші в окремому пакеті додавалась книга Шелеста «Україно наша радянська».

- Дивись, Мишку, і справді, як бандерівський прапор, - сказав Брежнєв, ознайомлюючи Суслова з донесенням Федорчука і демонструючи йому книжку Шелеста в жовто-блакитній обкладинці. - Знахабнів Петро!

- Все ясно, - повів Михайло Суслов, - в тій обкладинці два натяки: на Петлюру ¹⁰⁾ і на шведський прапор, у шведів державний прапор теж жовто-блакитний. Шелест нічого нового не придумав. Він намагається зробити те, що не змогли реалізувати у свій час шведський король Карл Дванадцятий, Юзеф Пілсудський, Симон Петлюра та Іван Мазепа. Але робить свою справу з урахуванням допущених помилок в минулому і сучасних геополітичних тенденцій. Чітко проглядається євразійська вісь «Корея-Україна-Польща-Швеція» від Тихого океану до Атлантичного. Зверніть увагу, Леоніде Іллічу, - Суслов підійшов до карти світу, яка висіла на стіні брежнєвського кабінету, і прокреслив лінію від Пхеньяна до Стокгольма, - як ця євразійська геополітична вісь розрізає пів світу, відділяючи на Заході Радянський Союз від країн Варшавського Договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, і на Сході створює умови для розповсюдження ідей чучхе.

- Чукчів? - здивовано запитав Леонід Ілліч.

- Чучхе, Леоніде Іллічу, - поправив Генерального секретаря Михайло Суслов. - Це корейці так називають свою ревізіоністську ідеологію і практику. За даними нашого посольства в Північній Кореї, якщо раніше згідно з рішенням Політвиконкому Трудової партії Народно-Демократичної Кореї щоранку кожний кореєць мусив кинути десять каменів у бік США - на Схід, то тепер вони почали кидати таку ж кількість каміння і в напрямку СРСР - на Захід. Треба негайно готувати закрите засідання Політбюро з усіма наслідками, що випливають.

Намальована Сусловим вісь вразила Брежнєва своєю прихованою небезпечністю.

Він уважно роздивився карту згори донизу і знизу догори.

- І дати завдання нашим чукчам, - підхопив він думку Суслова, показуючи на карті протоку Вітаса Беринґа, - щоб вони кидали каміння у бік Америки. Тут недалеко, докинуть. Це буде наша відповідь і корейцям, і американцям, на боці яких об’єктивно грає Кім, розколюючи разом з Шелестом соціалістичний табір. Але з висновками на Політбюро поспішати поки що не будемо. Мені мій помічник Алєксандров-Агентов розповідав, що Петро Перший на доносах Таємної канцелярії ¹¹⁾ про антидержавну діяльність бояр писав резолюції: «К єбєні матєрі», що означало - «Відправити на Соловки». Потім йому набридло писати такі довгі резолюції, і він давав вказівки коротко, абревіатурою: «КЄМ», - що означало те ж саме: «К єбєні матєрі».

Суслов знаку не подав, що йому не подобаються матюки в устах Генерального секретаря ЦК КПРС, лише під лівим оком у нього сіпнувся нерв.

Він слухав не перебиваючи.

- Потім той соловецький острів, куди відправляли бояр на перевиховання, і пристань на березі так і назвали - «КЄМ», потім географи під наглядом Таємної канцелярії додали в кінці м’який знак для зашифровки, й дотепер і острів, і річка, що впадає у Біле море, і пристань у її гирлі називаються Кємь. - Брежнєв знайшов на карті Соловки і ткнув пальцем в острів Кємь і містечко на березі Білого моря під тією ж назвою. - Стосовно тих, кому треба було відрубувати голови, Петро писав: «В пізду», - коротше не скажеш. Значить, капець, точніше - пиздець. - Брежнєв повторив: - Пиздець. Ми, в такий спосіб, як російський імператор Петро Перший, робити не можемо, хоча Шелест заслуговує, щоб його рішенням Політбюро ЦК КПРС відправили на Соловки. Туди, здається, Петро Перший, відправляв і українських гетьманів, а Сталін - прихильників Мазепи. Але ми не допустимо, щоб Шелест став гетьманом, не хвилюйся, Мишку. Він перебуває під щільним наглядом Володі Щербицького вкупі з Федорчуком та його чукістами, тобто українськими чекістами. Я ще переговорю з Федорчуком. Треба трохи зачекати, вивчити питання вшир і вглиб, знайти переконливі підстави для звільнення Шелеста, не акцентуючи уваги на його кінцевих планах стосовно створення вісі… Як ти сказав?

- Євразійська геополітична вісь від Швеції через Польщу і Україну до Кореї, Леоніде Іллічу, і в зворотньому напрямкові.

- Так-так. - Брежнєв глянув на карту: - Від Балтійського моря до Японського і Жовтого - зигзугом. От тобі й Шелест! Зигзугом хоче порвати нашу єдність і стати гетьманом, як Мазепа! Але поспішати не будемо. Це було б неправильно з політичної точки зору. У нас не повинно бути сумнівів у нашій політичній єдності, коли соціалізм в СРСР переміг остаточно і безповоротно, що обов’язково треба зафіксувати в новій Конституції СРСР. Остаточно і безповоротно! Незважаючи на зрадницьку політику Кім Ір Сена, Мао Цзедуна, Тіто, Енвера Годжи і Мазепи, тобто Шелеста, а Дубчеку ми голову скрутили!

- Зафіксуємо, Леоніду Іллічу, цей історичний етап, - запевнив Суслов. - Дубчеку голову скрутили.

- Щодо блокування Шелеста з Кім Ір Сеном через проникнення в УРСР корейців, то цю проблему, гадаю, потрібно вирішити таким чином. Підготуйте проект постанови ЦК КПРС про мобілізацію жителів нечорноземних областей Росії для будівництва Північно-Кримського каналу і заселення ними Півдня України спільно з Кримським півостровом. Оголосимо Всесоюзну комуністичну будову. Корейців, а також тих українців, яким вони показували портрет свого вождя, вказуючи на його портретну схожість з Шелестом, тим часом вивеземо з України в Росію для осушування боліт Нечорнозем’я. Там каміння немає, секретні об’єкти і військові частини теж відсутні.

- А дачі 9-го управління КДБ СРСР і мисливські помістя для членів Політбюро? - нагадав Суслов.

- Знайти болото, де дач, помість і каміння немає.

- Мудре рішення, - згодився Суслов. - Стосовно Шелеста підстава вже є не одна. То він палац культури збудував у Києві, кращий ніж Кремлівський палац з’їздів у Москві, і назвав його не імені Леніна чи Жовтневий, а «Україна»!

- В Києві Жовтневий палац уже є. Я там медаль Києву вручав.

- От бачите, Жовтневий палац уже є, а йому ще треба й «Україну»! Кращий на весь Союз!

- А ти куди дивився?

- Леоніде Іллічу, та він же нікого не слухає! Тепер свою книгу «УНР» випустив у жовто-блакитній обкладинці, а це вже демонстративний виклик нашій ідеології! Підготуємо закриту рецензію і притягнем. Не за вісь, а за націоналістичні збочення в його книзі. Потім, коли Шелеста знімемо, рецензію опублікуємо, щоб наш радянський народ зрозумів, яке націоналістичне кубло могло з’явитись у Києві. І ще щоб міцніше з’єднався в єдиній історичній спільноті, яке вже так і називається - радянський народ. Мені подобається Федорчук, глибоко оре. Про Україну ми можемо тепер не турбуватися, він виростає в перспективного політика, і в його відданості, як і Щербицького, сумніву ніколи не виникне. Пригадую, то була ваша пропозиція? Хоча Андропов ¹²⁾, як я пам’ятаю, заперечував, казав: «Хіба можна такого солдафона ставить на Київ? Він свого сина довів до самогубства. І там дров таких наламає, що нам буде соромно перед усім світовим співтовариством».

- В кадрових питаннях я помилок ніколи не допускаю. Щоб сон був міцним ¹³⁾. А із своїм сином Федорчук, справді, повівся круто. Я б так не вчинив, у мене м’який характер.

Леонід Ілліч зітхнув і глянув у бік столу, де стояла в рамці його сімейна світлина.

«А дарма», - подумав Суслов, теж глянув на фото і сказав:

- У вас гарні діти: і Юрко, і Галинка. - І подумки, дивлячись через сухі червоні повіки в обличчя Брежнєву, запитав: «А скільки ще байстрюків і таких же густобрових халамидників ти настругав від Алма-Ати до Кишинева?»

Брежнєв перевів погляд на Суслова і не зовсім впевнено мовив:

- Еге ж, гарні…

«Гарні… П’яниці і розпусники», - подумав Суслов.