Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Бажаючих втратити по десять копійок просимо вийти на два кроки вперед, - запросив він.

Ніхто з присутніх у приймальні ризикувати своїми десятьма копійками не став.

- Так немає бажаючих? - перепитав майор Нежердецький.

Майор Бузина глянув на годинник - до обіду залишалось півтори години. «Попався Левко, - втішно подумав він. - Михайло Йосипович на обід ніколи не спізниться», - і мовчки простягнув майорові Нежердецькому двадцять копійок:

- Бери. Якщо програю, залишиш у себе, виграю - віддаси двадцять карбованців разом з двадцятьма копійками.

Майор Нежердецький не чекав від майора Бузини такого азартного кроку і поклав двадцять копійок до своєї кишені.

- Плакали твої грошики, - проказав він.

- Час пішов, - відповів майор Бузина.

Майор Нежердецький мовчки глянув на годинник. Майор Бузина теж промовчав. Він не поспіхом повернувся до свого кабінету і знову всівся до роботи. Блакитний зошит для професійної чекістської підготовки відіклав убік і розгорнув коричневий зошит. На першій сторінці лінійкою визначив центр, кронциркулем відміряв відстань між лівим і правим краєм аркуша, при допомозі транспортира, прямокутника і червоного олівця накреслив рамку і вписав у неї:

«Зошит для конспектування нормативних документів КДБ СРСР і КДБ УРСР старшого оперуповноваженого 1-го відділу 5-го управління КДБ Української РСР майора Бузини О. Г.»

Авантитульна сторінка нового зошита Олексія Григоровича прибрала такого вигляду:

Цілком таємно

Реєстр. № 179

Зошит для конспектування нормативниих документів КДБ СРСР і КДБ УРСР старшого оперуповноваженого 1-го відділу 5-го управління КДБ Української РСР майора Бузини О. Г.

«Так-так, - задоволено відзначив Олексій Григорович, - вийшло, як картинка. Тепер треба позначити береги».

Він зазирнув до інструкції, у ній вказувалось, що розмір берегів має бути 54 мм. Олексій Григорович перевірив береги свого списаного конспекту - відступи він накреслив розміром 48 мм. «Як же я дав такого маху? - почухав він потилицю. - Чи хотів зекономити площу? От тут опричники мене б і спіймали». Він встановив кронциркуль на позначці 54 мм і спочатку простим олівцем, а потім червоним провів 384 чітких перпендикулярних ліній. На другій сторінці, як того вимагали методичні рекомендації, Олексій Григорович переписав гасло з ленінської роботи «Цінні визнання Питирима Сорокіна»: «Йти неодмінно далі, здобуватись неодмінно більшого!»

Отепер можна вже було приступити до текстового заповнення нового зошита.

Наступну сторінку зошита Олексій Григорович розпочав переписуванням спільної Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 липня 1967 року «Про створення самостійних контррозвідувальних підрозділів у Комітеті державної безпеки СРСР та його органах на місцях по боротьбі з ідеологічною диверсією противника». Підставою для створення цих підрозділів, занотовував майор Бузина у новому зошиті, стали: «постійні загрози для Радянської держави і суспільства з боку зарубіжних підривних центрів, дії яких спрямовані на створення антирадянських підпільних груп, розпалювання націоналістичних тенденцій, пожвавлення реакційної діяльності церковників і сектантів».

Конкретні організаційні та оперативно-практичні заходи стосовно створення 5-х підрозділів і їхні завдання майор Бузина виклав у конспекті наказу голови КДБ СРСР від 8 травня 1968 року № 0051 «Про завдання органів КДБ по боротьбі з ідеологічною диверсією противника», виданому в порядку виконання Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 липня 1967 року. Саме з цієї дати, себто з 8-го травня 1968 року, в чекістських колективах прийнято було визначати початок діяльності 5-х підрозділів КДБ та проводити віншування кожної річниці їхньої напруженої роботи. 9-го травня з ранку і до обіду вони мусили робити паузу, забезпечуючи святкування Дня Перемоги над нацистською Німеччиною та її сателітами, пильно і вусібіч під керівництвом Степана Несторовича Мухи стежачи, щоб жодна неприємна подія не зіпсувала святковий настрій керівництва держави і усього радянського народу і щоб кожен потенційний ідеологічний диверсант перебував під надійним наглядом, де б він не знаходився. Після відбою офіційних заходів працівники 5-го управління неофіційно продовжували відзначати своє професійне свято, поєднуючи його зі святом Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.

Майор Бузина уважно перечитав записану ним у новому зшитку спільну постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, а також наказ від 08.05.1968 р. і відтак при допомозі лінійки, циркуля, кронциркуля, косинця і транспортира перевірив відповідність розміщення тексту вимогам інструкції. Трохи пометикувавши, червоним олівцем під лінійку жирно підкреслив рядки з визначенням ідеологічної диверсії, щоб про всяк випадок замаскувати можливі геометричні огріхи і аби зразу впадала в око головна дефініція наказу, яка звучала так:

«Ідеологічна диверсія є специфічною, найгострішою формою підривної діяльності спецслужб та інших закордонних підривних центрів і полягає у здійсненні ворожого ідеологічного і організаційно-політичного впливу на громадян радянських республік з метою спонукання їх до посягань на суспільний і державний устрій, скоєння державних злочинів та антигромадських вчинків».

Далі Олексій Григорович переніс із старого зошита до нового один за одним усі документи, які спрямовували роботу керівного і оперативного складу органів державної безпеки у боротьбі з ворожою діяльністю закордонних центрів ідеологічної диверсії та антирадянських елементів на конкретних лініях роботи і об’єктах оперативного забезпечення, а також визначали порядок здійснення агентурно-оперативної діяльності і використання відповідних їй сил, засобів і методів ¹⁴⁾.

До кожного наказу він, як того і вимагали методичні рекомендації інспекції, понадписував на берегах зошита вказівки для самого себе:

«В поточному кварталі додатково придбати двох агентів із середовища і взяти на особистий контакт трьох кандидатів на вербування»;

«Скласти новий план агентурно-оперативних заходів по оперативній грі із закордонним націоналістичним центром СФУЖО для перехоплення його каналів зв’язку з однодумцями і спільниками в республіці»;

«Внести зміни до комплексного плану використання агентурного апарату у пошуковій роботі щодо забезпечення державної безпеки під час святкування річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, Першого Травня і Дня Перемоги, а також візитів до Києва членів і кандидатів у члени Політбюро ЦК КПРС та високих міжнародних персон»;

«Виявити в робочих справах агентури інформацію стосовно осіб, можливо не поставлених на оперативний облік КДБ, і завершити їх реєстрацію»;

«Спрямувати агентуру на пошукову роботу з метою виявлення осіб, причетних до ворожих націоналістичних акцій на вулиці Хрещатик і Дніпровській набережній (розшукові справи «Сажотрус» і «Мазило»), вручивши кожному агенту знімки взуття типу боти «Прощай, молодість», які відповідно до розробленого портрета здогадно носить один із зловмисників»;

«Здійснити інструктаж агентури для виявлення сигналів про ознаки підготовки терористичних і диверсійних актів»;

«Додатково опрацювати виступ голови КДБ СРСР Андропова Ю. В. «Достойна зміна борців за торжество комунізму», виголошений 23 жовтня 1968 року на урочистих зборах комсомольців Центрального апарату Комітету державної безпеки СРСР у зв’язку з 50-річчям ВЛКСМ».