Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- «Зійшовся я там з кількома професорами. Один з них увесь час ходив за мною назирці і роз’яснював, що прабатьківщина циган була в Крконошах, а другий доводив, що всередині земної кулі є ще одна куля, набагато більша, ніж та, котра зверху. У божевільні кожний міг говорити все, що наверзеться йому в голову, мовби у парламенті. Найбільш бешкетував один пан, який видавав себе за шістнадцятий том наукової енциклопедії Отто і в кожного просив, щоб його відкрили і знайшли слово «картонажна швачка», бо інакше йому гаплик. Втихомирився лише тоді, коли йому одягли гамівну сорочку. З цього він дуже пишався, бо, мовляв, потрапив у палітурний прес, і просив, щоб його модно обрізали».

У репродукторі зашаруділо, клацнуло, і настала тиша.

«Пора збиратись. «Пєсня о Родінє» - це як колискова і сигнал про те, що треба лягать у ліжко. До шостої години ранку буде тихо, - роздумував майор Бузина. - Поки не запрацює радіо, і Джон Ланкастер знову не увімкне свій апарат, либонь».

Йосип Швайка поклав том у шафу, взявся за китички вишиваної сорочки, у яку був одягнутий майор Бузина, і заспівав:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба-а-а,

Два кольори мої, два кольори,

В червоному любов, а в чорному журба…

- Журба, - сказав майор Бузина.

- Журба, - сказав Йосип Швайка. - А ти молодець, що сьогодні одягнув мою сорочку. Коли я тобі подарував її на день народження?

- П’ять років тому.

- І кожного разу, коли ми зустрічаємося, ти приходиш у моєму подарунку. На роботі переодягнувся чи встиг мотнутися додому на Сирець перед зустріччю?

- Ет, - ображено заперечив майор Бузина. - Зранку, цілий день ходжу в ній на роботі. Ти вже думаєш, що в КДБ не дозволено носити вишивані сорочки?

- Я так не думаю, але ж форма повинна бути якась однакова для усіх працівників КДБ?

- Цього ні інструкціями, ні Стройовим статутом, - пояснив майор Бузина, - поки що не передбачено. Однакова для всіх військова форма. Однострої оперативний склад одягає лише у передбачених інструкціями і військовими статутами випадках. Приміром: чергування, складання військово-спортивних нормативів, тривога, похорон. На похороні у військовій формі має бути головна дійова особа. Чи, навпак, головна не дійова особа. Решта - у цивільному, оркестр і почесна варта виділяються з гарнізонної комендатури, труна для прощання виставляється у ритуальному приміщенні моргу при шпиталі на вулиці Рози Люксембург. Здається, все.

- Спасибі, друже, за вишиванку. - Швайка поклав ліву руку на рамено майора Бузини, де у випадку чергування, складання військово-спортивних нормативів, тривоги і похорону мав бути погон. Правою взяв пляшку. - За капелюха не ображаєшся? Якби я на нього тоді не сів, то, напевно, у тому капелюсі ти б згодом став директором школи чи навіть начальником районного управління народної освіти?

- Отож, - відповів майор Бузина.

- Та й я все життя проходив у кепці. А якби мав капелюха, то, може, й до секретаря обкому партії з ідеології доріс. Така планєта, як говорила баба Гречишенчиха. Життє-е… - Йосип Швайка підніс пляшку на рівень очей.

Рідини зосталось на три пальці.

- На коня? - запитав Йосип Швайка.

- На коня, - згодився Олексій Григорович.

Йосип Швайка розлив залишки «журавлинівки» по шкляниках і знову підняв пляшку на рівень очей.

На денці пляшки залишилось ще п’ять ягідок журавлини.

Дві він витрусив у свій шкляник, три - майору Бузині.

10.8.

Коня біля готелю не виявилось. Натомість стояв сміттєпідбирач, пофарбований у жовтий колір з синьою смужкою посередині.

Мотор не працював, роторна щітка була опущена на бруківку, водій спав у кабіні.

Майор Бузина роззирнувся.

Вулиця була геть знелюднілою, лише коло центрального входу в будинок КДБ УРСР стояла біло-червона машина швидкої допомоги «Волга-Універсал».

Іншого транспорту довкола не виділось.