Пластусів щоденник: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Вже Тося на нас і дивитися не схоче!..

Гумка-мишка і пера — в плач. Усі ми пхаємося, щоб побачити отой новий пенал.

І справді, стоїть біля нас якась довга чорна коробочка… Я оглянув її та й кажу:

— Це зовсім не пенал, бо він занадто плескатий!

— Я б у ньому взагалі не вмістилася, — пищить гумка-мишка.

— Ще б пак, така гладуха!

— Але що ж це може бути?

— Ану, побачимо, — каже ножик.

Ми гуртом натужились, — торох! — кришка відскочила… А там всередині — такі дива: біла підлога, а в підлозі ямочки, а в цих ямочках мешкають такі кольорові гудзички, от як на светрику в Тосі. Кожний гудзичок іншого кольору: червоний, жовтий, голубий, зелений — наче цукерочки. А збоку довгий коридорчик, як у нас в пеналі. В цьому коридорчику живе якийсь незнайомець, схожий на ручку, тільки замість пера у нього чупринка.

От я й питаю:

— Хто ви такий?

— Я пензлик!

— А ми — фарби! — кажуть гудзики.

— А для чого ви?

— Для малювання.

— А що ж ви вмієте малювати?

— Я вмію малювати небо, волошки і твої очі!

— Я — маки, яблука і твій носик!

— Я — траву, дерева і твої штанці!..

Але я не зміг усіх розпитати, бо прийшла Зося із склянкою води, взяла папір і пензлика з коридорчика. Пензлик бігав, бігав по паперу — і намалював будиночок, жовтий паркан, рожеві квіти і рожевих пташок.

А ручка аж заскреготіла від заздрощів, — такого вона не втне!

— А ти писати не вмієш! — гукнула вона пензликові.

А пензлик засміявся і каже:

— Спитай про це у китайця на малюнку!

Чим пишуть китайські діти?

З того часу, як пензлик завів розмову про китайця, ручка не могла заспокоїтись. Вона тільки й чекала уроку арифметики, щоб зустрітися з китайцем.

Бо китаєць живе в зошиті для арифметики. У нього розкосі очі, жовте личко, довга коса, і притримує він жовтеньку стрічечку на рожевій промокачці.

А тут, мов на зло, перший урок — польська мова. В зошиті з польської мови дівчинка й хлопчик танцюють на червоній стрічечці краков’як. Питає в них ручка про китайця, а вони все своєї:

— Було в краков’яка сім коненят…

Та ще й закаблуками притупують. От і спробуй з ними порозумітися!