Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Едельштайн замислився.

— Отже, якщо я попрошу мільйон доларів...

— Ваш ворог отримає два мільйони. А якщо я попрошу пневмонію?

— Ваш найзаклятіший ворог матиме двосторонню пневмонію.

Едельштайн стиснув губи й похитав головою.

— Послухайте, я, звісно, не збираюсь вчити вас, як треба вести справи, але, гадаю, ви усвідомлюєте, що такими застереженнями ставите під загрозу добру волю клієнта?

— Це ризик, містере Едельштайн, але він абсолютно необхідний з двох причин, — відповів Ситвел. — Справа в тому, що ця умова забезпечує психологічний зворотний зв'язок і тим самим сприяє підтриманню гомеостатичної світобудови.

— Даруйте, я не зовсім...

— Спробуємо інакше. Ця умова зменшує силу трьох бажань і в такий спосіб допомагає утримати ситуацію в розумних межах. Адже бажання надзвичайно потужний інструмент.

— Можу собі уявити, — кивнув Едельштайн. — А друга причина?

— Могли б і самі здогадатися, — сказав Ситвел, оголюючи бездоганно білі зуби в деякій подобі посмішки. — Подібні пункти є нашим, так би мовити фірмовим, знаком. Тавром, яке засвідчує справжній пекельний продукт.

— Розумію, розумію, — вимовив Едельштайн. — Але мені буде потрібен певний час на обмірковування.

— Пропозиція дійсна протягом тридцяти днів, — сказав Ситвел, підводячись. — Вам треба лише чітко й голосно вимовити своє бажання. Про все інше подбаю я.

Ситвел попрямував до дверей, але Едельштайн зупинив його.

— Я хотів би обговорити ще один момент.

— Який?

— Так сталося, що в мене немає найзапеклішого ворога. Власне, в мене взагалі немає ворогів.

Ситвел розреготався й червоною хусткою витер сльози.

— Едельштайне! — промовив він. — Ви неперевершені! Жодного ворога!.. А ваш кузен Сеймур, якому ви відмовилися позичити п'ятсот доларів на започаткування бізнесу з хімічного чищення? Чи ви гадаєте — він ваш друг?

— Я не подумав про Сеймура, — зізнався Едельштайн.

— А що ви скажете про місіс Абрамович, яка плюється від однієї лише згадки про вас, тому що ви не схотіли одружитися з її Марджорі? А Том Кесиді з квартири 1С вашого будинку, власник повного зібрання промов Гебельса? Він щоночі мріє перебити всіх євреїв, починаючи з вас... Гей, з вами все гаразд?

Едельштайн сидів на дивані, раптом зблід і знову стиснув руки.

— Мені й на думку не спадало, — пробурмотів він.

— Нікому не спадає, — заспокоїв Ситвел. — Не засмучуйтесь і не беріть близько до серця. Шість чи сім ворогів — це дрібниці. Можу вас запевнити, що це значно нижче середнього рівня.

— Хто ще! — запитав Едельштайн, важко дихаючи.

— Я не хотів би про це говорити. Навіщо зайві клопоти?

— Але я маю знати, хто мій найзаклятіший ворог! Це Кесиді? Може, варто купити рушницю?

Ситвел похитав головою.

— Кесиді-нешкідливий, недоумкуватий сновида. Він не зачепить вас і пальцем, повірте мені. Ваш найзаклятіший ворог — людина на ім'я Едвард Самуель Манович.

— Ви впевнені? — запитав вражений Едельштайн.