Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Цей план не годиться.

— Ви гадаєте, він не спрацює?

— Звісно, спрацює, але, боюсь, ліки виявляться гіршими, ніж хвороба.

Виробники дивилися на Гелсена так, ніби хотіли його задушити на місці. Але він не здавався.

— Невже ми нічому не навчилися? — сказав він. -Невже ви не розумієте, що людство повинно навчитися саме вирішувати свої проблеми, а не доручати це машинам.

— Містере Гелсен, — перервав його президент компанії «Монро», — я б з радістю послухав ваші філософські міркування, але на жаль, людей убивають, врожай гине. У деяких районах країни почався голод. Зі сторожовими птахами треба покінчити і негайно!

— З убивствами теж треба покінчити. Пам'ятаєте, як усі ми з цим погодилися. Але спосіб вибрали негодящий!

— Що ви пропонуєте? — запитав представник президента.

Гелсен глибоко вдихнув, зібрав усю свою мужність і промовив:

— Почекаємо, поки сторожові птахи самі вийдуть з ладу.

Відповіддю йому став вибух обурення. Представник уряду ледве його вгамував.

— Нехай ця історія буде нам уроком, — наполягав Гелсен. — Ми повинні визнати, що помилялися, намагаючись вирішувати проблеми людства механічними засобами.

Почнімо спочатку. Машини потрібні, безперечно, але не в ролі суддів, вчителів та наставників.

— Це просто смішно, — сухо сказав представник. — Ви перевтомилися, містере Гелсен. Спробуйте опанувати себе. — Він відкашлявся. — Згідно з розпорядженням президента вам усім доручено реалізувати запропонований вами план. — Він пронизливо поглянув на Гелсена. — Відмова прирівнюється до державної зради.

— Я зроблю все, що в моїх силах, — сказав Гелсен.

— Гаразд. За тиждень складальні конвеєри мають видати продукцію.

Гелсен вийшов на вулицю. Його знову мучили сумніви. Чи мав він рацію? Може, в нього надто бурхлива уява? І, звісно, він не зумів докладно пояснити, що його тривожить.

А сам він це розуміє?

Гелсен тихо вилаявся. Чому він ніколи не буває хоч у чому-небудь впевнений? Чи є якісь цінності, на які можна було б спертися?

Він поквапився до аеропорту, треба швидше на завод...

Тепер сторожовий птах діяв не так стрімко й точно. Від неперервної роботи багато делікатних елементів його механізму спрацювалися й розрегулювалися. Але він мужньо відгукнувся на новий сигнал.

Павук напав на муху. Сторожовий птах кинувся на допомогу.

Одночасно він відчув щось вгорі над собою. Сторожовий птах повернув назустріч.

Почувся тріск, по крилу сторожового птаха ковзнув електричний розряд. Він відповів гнівним ударом, але нападник збільшив швидкість і ухилився, завдаючи нового нищівного удару.

Сторожовий птах упав, але встиг надіслати повідомлення побратимам. Терміново! Нова небезпека для життя живих організмів небезпечніша від усіх, знаних раніше!

Сторожові птахи по всій країні прийняли повідомлення, їхній мозок запрацював, шукаючи відповіді.

— Отже, шефе, сьогодні збили п'ятдесят штук, — сказав Макінтайр, заходячи до кабінету Гелсена.

— Добре, — відгукнувся Гелсен, не підводячи очей.

— Не надто добре. — Інженер опустився на стілець. -Господи, як я втомився! Учора збили сімдесят два.

— Знаю, — сказав Гелсен.