Лях набрав щось на клавіатурі, одночасно розвернувши монітор до мене. І я зі свого напівлежачого положення отримав змогу помилуватися красивим написом, який поволі виступав на екрані.
«Корпорація «Краса і сила». Президент — Володимир Винниченко».
Тут уже мені стало не до лежання.
— Цього не може бути!
— Може.
— Він же патріот! Він же стільки зробив для нашого народу! Завдяки йому відкрилися нові обрії в опануванні людського тіла. Він же…
— Він же кум Генерального писаря УГС, — в тон додав Лях. — А ти кажеш, антиукраїнська змова.
Я зосереджено пожував губами, намагаючись укласти все це в голові.
— Виходить, що його розігрують в темну?
— Гай-гай, який швидкий! Давай так, ти, по-перше, купиш в магазині цю «Граціозу», чи як її там, та віддаси на аналіз до нашої лабораторії. Хай розберуть її на запчастини.
Пропозиція здалася мені дещо дивною:
— Купити в магазині? А в нас що, звичайних служб нема для такої роботи?
— Дитино, — Лях перегнувся через стіл, взяв мене за вухо і добряче трусонув. — Ти — суперсекретний агент. Навіть у межах Служби. А якщо на тебе почне працювати весь апарат, що станеться з твоєю секретністю, га?
— Зрозумів, — я вирвався з його цупких пальців, підвівся та похмуро рушив до дверей.
— Давай-давай. Попрацюй трохи ніжками. А я поки подумаю, як із Винниченком будемо витанцьовувати.
— Мені, будь ласка дві «Граціози».
— Для вашої дівчини вистачить і одної.
— У мене дві дівчини.
Фірмовий відділ Корпорації «Краса і сила» миттєво пожвавішав.
— А звідки ви довідалися про цей препарат?
— А чи не погодитеся заповнити анкету?
— Залишіть, будь ласка, свого телефона, аби ми могли поцікавитися ефектом.
Милі дівчата. Щоправда, як на мене, трохи захуді. Ну і, судячи з результатів дії «Граціози», мають іще деякі інтимні особливості.
— Про препарат мені сказала подружка. Анкету не заповню, бо неписьменний. Телефон вкрали.
— Ну, тоді візьміть нашу візитівку.
— Із задоволенням.
Вирвавшись із чіпких обіймів торгівців здоров’ям, я гайнув до Центральної експертної лабораторії УГС. Щоправда «гайнув» — це сильно сказано. Як і будь-яке точне хімічне підприємство, лабораторія була розташована на острові посеред моря, Київського моря, з метою зменшення хімічного впливу цивілізації.
— Щось шукаєте?
За стійкою в приймальні сиділа сувора тітка, зовні чимось схожа на таргана. Я вирішив не удавати із себе знавця хімії, тим більше що з такими тітками це не пройде, а просто показав посвідчення секретного відділу:
— Мені треба зрозуміти, чи насправді тут всередині те, що написане на обкладинці.