— Із розмов на базарі.
— Хто ходив на базар? Ти?
Лях загадково повів очима. Це означало, що на базар він не ходив.
— Слухай, Ляше, ти мене знаєш. Я звідси не піду, поки не довідаюся, звідки ця тема.
— А тобі навіщо?
— Хочу спрогнозувати соціальні наслідки, — не переповідати ж йому розмову в РАГСі.
Лях кинув блискавку зі своїх безбарвних очей:
— Ти працюєш у групі особливих розслідувань, а не особливих прогнозів.
Кажу ж вам, що він природжений керівник.
— А я гадав, що ми залишилися товаришами…
Лях зітхнув. Він був начальником зовсім недавно і ще не навчився ігнорувати подібні аргументи.
— Пам’ятаєш операцію проти зірок-мутантів?
— Ну.
Ще б пак! Ми тоді півроку не вилазили з космолетів, ганяючись за особливо небезпечними реактивними мікрозірками.
— Як по-твоєму, хто вирахував небезпеку їхньої атаки на Землю?
І дійсно, якось я не замислювався над цим питанням.
— Для цього є спеціальні хлопці?
— Так точно. І знаєш, як вони це вирахували? Проаналізувавши інформацію про збільшення в атмосфері зв’язаних молекул метану та масове розповсюдження нового виду конюшини.
— Я не зрозумів.
— От саме тому ти і працюєш ногами, а вони — головою.
Це було образливе зауваження, проте я не образився, а мовчки очікував на пояснення.
— Так от, вони пов’язали два ці факти через корів. Так, звичайних корів, які їдять незвичайну конюшину і виділяють в атмосферу зв’язаний метан. Від іншої конюшини — звичайний метан, а від цієї — зв’язаний. А зв’язаний метан є прекрасним матеріалом для ланцюгової реакції, зініційованої зірками.
— Як виділяють?
— Що?
— Метан. Як корови виділяють метан?
Лях подивився на мене як на ідіота:
— Звичайно виділяють. Пердять. Тільки не скажи, що ти не знаєш, що корови пердять метаном.
— Не знаю, — чесно зізнався я.
— Саме тому…
— Саме тому я і працюю ногами тут, у групі розслідувань?